17 квітня 2023 року Справа № 160/2891/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАБАКО" (вул. Гагаріна, 40/35, м.Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52200) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень, -
15 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАБАКО" (вул. Гагаріна, 40/35, м.Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52200) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-а, м. Одеса, 65078), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000010/2 від 10.08.2022 р. та картку відмови №UA 500420/2022/00126 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000011/2 від 12.08.2022 р. та картку відмови №UA 500420/2022/00127 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємством з метою митного оформлення товарів подало до митного органу декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, специфікацію, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене товариство вважає, що оскаржувані ними рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 р. провадження у справі було відкрито, та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив, у якому позов не визнає, посилаючись на те, та зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею спірних рішень.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» (Покупець) та іноземною компанією Edonia GmbH (Австрія, Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №1-2021.
Згідно з умовами цього Контракту (п. 1.2.) Продавець продає, а Покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції. Конкретний асортимент Товару, його кількість і вартість, вказані у Специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.
Відповідно до п. 2.1. та п. 3.2. Контракту ціна на Товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у Євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку. Оплата за цим Контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з моменту поставки Товару, на підставі виставленого Продавцем рахунку.
Згідно п. 2.2. Контракту, поставка Товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у відповідних Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.).
10 серпня 2022 року, на виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №UТ202208-006 від 04.08.2022 р. та специфікації №UТ202208-010 від 05.08.2022 р., які є невід'ємною частиною Контракту та виставленим продавцем рахунків №202208-0006 від 04.08.2022 р., №202208-010 від 05.08.2022 позивачу на умовах поставки СРТ, Орлівка, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: тютюн необроблений BFL стріпсований у кількості 21600 кг за ціною 3,15 євро за кг, загальною вартістю 68040.00 Євро, по кожній специфікації окремо.
10 серпня 2022 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявлених у митних деклараціях митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію від 10 серпня 2022 року № UА500420/2022/003814 та електронну митну декларацію від 10 серпня 2022 року № UА500420/2022/003813, до яких долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ.
Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до Одеської митниці було подано електронну митну декларацію від 10 серпня 2022 року № UА 500420/2022/003814, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:
- декларація митної вартості до МД № UА 500420/2022/003814 від 10.08.2022 р.;
- контракт №1-2021 від 01.06.2021 р., Специфікація № UT 202208-006 від 04.08.2022 р. до Контракту;
- рахунок Edonia GmbH до ТОВ «Юнайтед Табако» №202208-006 від 04.08.2022 р.;
- у зв'язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до п. 4. ч.2. ст. 53 МКУ «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару»);
- інвойс відправника №1000000338 від 04.08.2022 р.;
- ліцензія на виробництво тютюнових виробів №077047 від 07.06.2017 р. та листи позивача щодо дії ліцензії від 04.08.2022 р. за №01-08/5013, від 10.08.2022 р. за №01-08/519 - для виробництва тютюнових виробів.
Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості до інвойса №1000000338 від 04.08.2022 р.); сертифікат походження №0000194021; сертифікат фумігації №81; фітосанітарний сертифікат; автотранспортна накладна (СМК) від 04.08.2022.
Також, Сторонами було укладено специфікацію № UT 202208-010 від 05.08.2022 р., відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов'язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений BFL стріпсований у кількості 21600.0 кг за ціною 3,15 євро за кг, загальною вартістю 68040.00 євро на умовах поставки СРТ, Орлівка, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до митного органу було подано електронну митну декларацію від 10 серпня 2022 року № UА500420/2022/003813, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:
- декларація митної вартості до МД № UА500420/2022/003813від 10.08.2022 р.;
- контракт №1-2021 від 01.06.2021 р., Специфікація № UT 202208-010 від 05.08.2022 р. до Контракту;
- рахунок Edonia GmbH до ТОВ «Юнайтед Табако» №202208-010 від 05.08.2022 р.;
- у зв'язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались;
- інвойс відправника №1000000339 від 05.08.2022 р.;
- ліцензія на виробництво тютюнових виробів №077047 від 07.06.2017 р. та лист Позивача щодо дії ліцензії від 05.08.2022 р. за №01-08/505 - для виробництва тютюнових виробів.
Також Позивачем було надано до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості до інвойса №1000000339 від 05.08.2022 р.; сертифікат походження №0000194022; сертифікат фумігації №82; фітосанітарний сертифікат; автотранспортна накладна (СМК.) від 05.08.2022.
Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларації та оформлено картки відмови за номерами UА500420/2022/000126, UА500420/2022/000127 у зв'язку із винесенням рішень про коригування митної вартості товарів №UА500420/2022/000010/2 від 10.08.2022 р. та №UА500420/2022/000011/2 від 12.08.2022 р., за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним.
Підставами для прийняття спірних вказано що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість, зокрема:
1) відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та інших витрат;
2) відсутня інформація щодо здійснення / не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення;
3) відповідно до п.5 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов'язаний передати оригінали документів, в тому числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався;
3) на підставі означеного, відповідно до п. З ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій декларанта зобов'язано надати додаткові документи.
4) оскільки декларантом розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком, враховуючи відсутню у митного органу інформацію щодо вартості з операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, не можливості використання методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості, повідомлено, що митну вартість товару буде скориговано за резервним методом.
Не погодившись зі спірними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить с наступного.
Частиною 1статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженоїним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ Генеральної угод з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГААТ), згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) не має жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000010/2 від 10.08.2022 та №UA 500420/2022/000011/2 від 12.08.2022, підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Щодо доводів відповідача про відсутність складових митної вартості товару: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та інших витрат, слід зазначити наступне.
Згідно п. 2.2. Контракту, поставка Товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у відповідних Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 p.).
У Специфікаціях від 04.08.2022 № UT 202208-006 та від 05.08.2022 № UT 202208-010 зазначені умови поставки, а саме: СРТ, Орлівка, Україна.
Слід вказати, що згідно тлумачення умов поставки СРТ згідно Правил Інкотермс, чітко видно, що Продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.
Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Державна митна служба України листом від 29.12.2010 року №11/2-10.16/17217-ЕП Щодо Інкотермс 2010, інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.
Відповідно до правил Інкотермс 2000 розділу А6 Розподілу витрат на умовах поставки СРТ відповідно правил Інкотермс 2000, продавець, зобов'язаний:
- нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;
- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.
Згідно розділу А9 продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.
Наведене вище, свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, маркування, пакування та інші.
Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.
Також, слід зазначити, що згідно положень Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Враховуючи наведене, доводи митного органу щодо того, що відсутні відомості про складові вартості товару, а саме: вартість упаковки та пакувальних матеріалів, навантаження, витрати пов'язані з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, є передчасними, оскільки товариством підтверджено зазначені складові митної вартості, зазначивши відповідні умови поставки у Специфікації.
Щодо доводів відповідача про відсутність інформації щодо здійснення / не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення, відсутності даних про страхування.
Встановлено, що ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», Компанія Edonia GmbH, не страхували товар, поставлений на умовах Контракту 1-2021 від 01.06.2021 року, оскільки відповідно до базису поставки СРТ, Орлівка, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов'язань з обов'язкового страхування.
Так, у п.п b) Розділу Б3 Договір перевезення та страхування Правил Інкотермс 2000, який відповідає при аналогічних умовах поставки Правилам Інкотермс 2010, відповідно до листа від 29.12.2010 p. № 11/2-10.16/17217-ЕП Щодо Інкотермс 2010 зазначено, що у покупця немає обов'язку перед продавцем по укладенню договору страхування.
Згідно Розділу А6 Розподіл витрат Правил Інкотермс 2000, зазначено: Продавець зобов'язаний нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки на борт судна в порту відвантаження.
У Розділі A3 Договори перевезення та страхування Правил Інкотермс 2000 у пункті б відсутнє зобов'язання із страхування.
Обов'язку щодо страхування товару зазначені умови поставки не містять.
Отже, згідно наведеного, слід дійти до висновку, що страхувати чи ні товар вирішував продавець, оскільки він несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.
Відповідно до умов поставки СРТ зазначені витрати несе продавець, а отже ціна погоджена сторонами включає в себе такі витрати.
Твердження відповідача щодо того, що митна вартість, заявлена позивачем, не включає в себе витрати на страхування є передчасними та спростовуються наведеними вище обставинними.
Правові висновки щодо застосування умов поставки товарів СРТ в частині страхування товару викладені Верховним Судом у постанові від 26.03.2019р. у справі №814/921/17, зокрема Верховний Суд зазначив, що за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.
Страхування вантажу за поданими до митного органу митною декларацією не здійснювалось, отже, доводи митного органу щодо ненадання декларантом відомостей про відсутність чи наявність факту страхування товару є неналежними.
Щодо ненадання до митного оформлення митної декларації, передбаченої п.5 договору (контракту) від 01.06.2021 року №1-2021.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Перелік документів, які мають надаватись продавцем покупцю, зазначений у п. 5 Контракту є виключно домовленістю між Сторонами, залежить від конкретних умов поставки, та не має жодного відношення до визначення митної вартості, митного органу та будь-яких третіх сторін.
У ч.2 ст. 53 МК України не передбачено надання декларантом на підтвердження митної вартості документів, які зазначаються сторонами у зовнішньоекономічній угоді.
Таким чином, зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні, як підстави для його прийняття: ненадання документів передбачених Контрактом, суперечить положенням чинного законодавства України.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Митний орган не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA 500420/2022/000010/2 від 10.08.2022 та №UA 500420/2022/000011/2 від 12.08.2022, не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» митної вартості та носять формальний характер.
Оцінюючи правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 15 375 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 04 коп.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАБАКО" (вул. Гагаріна, 40/35, м.Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52200) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000010/2 від 10.08.2022 р. та картку відмови №UA 500420/2022/00126 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000011/2 від 12.08.2022 р. та картку відмови №UA 500420/2022/00127 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАБАКО" (вул. Гагаріна, 40/35, м.Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52200) з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-а, м. Одеса, 65078) сплачений судовий збір в розмірі 15 375 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 04 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова