18 травня 2023 року Справа № 160/2074/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві ( 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 25, код ЄДРПОУ 42334163) про визнання протиправним та скасування наказу
07 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване в місті Полтаві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві № 114 від 20.12.2022 року в частині визначення робочого місця за адресою: АДРЕСА_2 , відносно співробітника ОСОБА_1 .
Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд ухвалою від 13 лютого 2023 року залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків.
На виконання умов ухвали від 13 лютого 2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, у тому числі надав докази поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 08 березня 2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно із ст. ст. 257, 262 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він з 18 березня 2021 року перебуває на службі в органах Державного бюро розслідувань, зокрема, є співробітником Третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що є проходженням державної служби особливого характеру. Вказує, що 20 грудня 2022 року наказом Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, для деяких оперативних працівників Третього оперативного відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, було визначено робоче місце за адресою: вулиця Героїв Вадима, будинок 1В місто Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50006, в якому серед іншого визначено його. Фактично зазначеним вище наказом було здійснено переведення працівника в іншу місцевість без його згоди, всупереч вимогам діючого законодавства. З посиланням на вимоги статті 14-1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» вказує, що переведення працівника ДБР можливе як за ініціативою самого працівника, так і за ініціативою прямих керівників (начальників), а також керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення, але в будь-якому випадку лише за наявності згоди на це самого працівника.. З урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову позивачем надано у відповіді на відзив (вх.. №30688/23 від 14.04.2023)
11 квітня 2023 року відповідач подав до суду відзив (вх. №29351/23), у якому вказує, що з метою забезпечення виконання завдань, покладених на ДБР, належної організації роботи, здійснення оперативного реагування на протиправні дії на території обслуговування, що підслідні ДБР, директором ТУ ДБР у м. Полтаві видано наказ від 20.12.2022 №114, яким визначено для оперативних працівників Третього оперативного відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві, у тому числі ОСОБА_1 , робоче місце за адресою АДРЕСА_2 . З вказаним наказом позивач ознайомлений 18.01.2023. Відповідач зазначає, що з урахуванням вимог Закону України «Про державне бюро розслідувань» передбачено, що до складу системи ДБР, для забезпечення виконання завдань ДБР на відповідній території, входить одне з семи територіальних управлінь - ТУ ДБР у м. Полтаві, яке поширює свою діяльність на Полтавську, Сумську, Дніпропетровську та Харківську області. Положенням про ТУ ДБР у м. Полтаві, що затверджене наказом в.о. Директора Державного бюро розслідувань від 29.12.2020 №877 передбачено, що ТУ ДБР у м. Полтаві забезпечує виконання завдань ДБР безпосередньо та через підрозділи, розташовані у визначених населених пунктах на території Дніпропетровської, Полтавської, Сумської, Харківської областей. ТУ ДБР у м. Полтаві з метою забезпечення належної організації своєї діяльності, за погодженням з Директором ДБР визначає місце розташування слідчих та оперативних підрозділів ТУ ДБР у м. Полтаві в межах його територіальної юрисдикції Зважаючи, що Цимбал АГ. При вступі на службу до ТУ ДБР у м. Полтаві у своїй заяві вказав, що він готовий нести службу там, де це необхідно в інтересах служби, ТУ ДБР у м. Полтаві видано наказ від 20.12.2022 №114, яким в тому числі ОСОБА_1 було визначено робоче місце за раніше вказаною адресою. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Крім цього відповідач вдається до такої термінології як «переміщення в іншу місцевість» та зазначає про те, що Закон № 794 не регламентує обов'язкової згоди працівника на переведення його в іншу місцевість в межах одного й того ж структурного підрозділу, зважаючи на значну територіальну юрисдикцію кожного територіального управління та його конкретного структурного підрозділу.
15 травня 2023 року позивач надав додаткові пояснення до позову, в яких зазначив, що переведення до робочого місця в іншому населеному пункті (зокрема, м. Кривий Ріг) є зміною істотних умов праці, а тому у будь- якому разі потребує обов'язкової згоди працівника на таке переведення та не нівелює обов'язку роботодавця попередити про таку зміну (зміну місцевості) та отримати відповідну згоду.
Слід звернути увагу на те, що законодавством чітко не визначено що включає в себе таке поняття як «інша місцевість».
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Наказом ТУ ДБР у м. Полтаві від 17.03.2021 №21-о/дск ОСОБА_1 прийнято на службу до Державного бюро розслідувань на посаду начальницького складу третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві з подальшим укладанням контракту.
Відповідно до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтава, від 20 грудня 2022 року №114 з метою забезпечення виконання завдань, покладених на Державне бюро розслідувань, належної організації роботи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, здійснення оперативного реагування на протиправні дії на території обслуговування, підслідні Державному бюро розслідувань, визначено для оперативних працівників Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві (згідно із додатком) робоче місце за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до додатку до вказаного наказу до Списку працівників, яким визначено зазначене робоче місце, віднесено ОСОБА_1 .
З даним наказом ОСОБА_1 ознайомився 18.01.2023 із поміткою про протиправність винесеного наказу.
Не погоджуючись з вказаним наказом відповідача про переведення його до іншої місцевості без його згоди позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII (далі - Закон № 794-VIII) Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Державне бюро розслідувань у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань організовується і діє на засадах: 1) верховенства права, відповідно до якого людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; 2) законності; 3) справедливості; 4) неупередженості; 5) незалежності і персональної відповідальності кожного працівника Державного бюро розслідувань; 6) відкритості та прозорості діяльності Державного бюро розслідувань для суспільства та демократичного цивільного контролю, підзвітності і підконтрольності визначеним законом державним органам. Державне бюро розслідувань діє гласно тією мірою, що не порушує права і свободи людини і громадянина, не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства та законодавства про державну таємницю; 7) політичної нейтральності і позапартійності. Використання Державного бюро розслідувань у партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Державному бюро розслідувань забороняється; 8) єдиноначальності у поєднанні з колективним способом реалізації окремих повноважень Державного бюро розслідувань. Принцип єдиноначальності не заперечує принципу процесуальної самостійності слідчого органу Державного бюро розслідувань.
Відповідно до частини першої статті 10 вказаного Закону керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який частину своїх повноважень реалізує спільно із першим заступником Директора Державного бюро розслідувань і заступником Директора Державного бюро розслідувань відповідно до частини другої статті 12 цього Закону.
Згідно із ст.14 Закону № 794-VIII до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.
Трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 14-3 Закону № 794-VIII особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою без обов'язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади.
Переведення осіб рядового і начальницького складу може здійснюватися за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення.
Згідно із п. 42 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року, №743 (далі Постанова №743) контракт про проходження служби у Державному бюро розслідувань (далі - контракт) - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином України та державою, від імені якої виступає Державне бюро розслідувань, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
При цьому суд звертає увагу, що Верховним судом України у постанові від 17.02.2015 року, справа №21-8а15, викладено такий висновок щодо правозастосуваня: за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 (справа № 803/31/16), від 30.07.2019 (справа № 804/406/16), від 08.08.2019 (справ № 813/150/16).
Отже положення Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо визначення іншого робочого місця оперативного відділу ТУ ДБР у місті Полтава, оскільки слід застосовувати норми спеціального законодавства.
Так відповідно до ст.9 Закону № 794-VIII систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворюються такі його територіальні управління, зокрема, Територіальне управління, розташоване у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області.
Положенням про Територіальне управління, розташоване у місті Полтаві, затверджене наказом в.о. Директора Державного бюро розслідувань від 29.12.2020 №877 (зі змінами) визначено, що ТУ ДБР у м. Полтаві забезпечує виконання завдань ДБР безпосередньо та через підрозділи, розташовані у визначених населених пунктах на території Дніпропетровської, Полтавської, Сумської, Харківської областей.
На виконання вимог статті 9 Закону №794-VIII (у редакції Закону №305-ІХ) Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020 затверджено нову організаційну структуру ДБР, що, у свою чергу, зумовило необхідність прийняття змін до штатного розпису як центрального апарату ДБР, так і його територіальних органів.
Судом встановлено, що на виконання Указу Президента України від 05.02.2020 №41/2020, з метою усунення проблемних аспектів правового, структурного виконання покладених на ДБР завдань, як державного правоохоронного органу, Державним бюро розслідувань затверджено нову структуру ТУ ДБР у місті Полтаві, якою утворено слідчі та оперативні відділи для кожної області юрисдикції ТУ ДБР у місті Полтаві із визначенням дислокації в адміністративних центрах цих областей.
В.о. Директора Державного бюро розслідувань листом від 05.02.2021 №10-18-03-3844 за результатом опрацювання наданої ТУ ДБР у м. Полтаві інформації, відповідно до Положення про ТУ ДБР у місті Полтаві, погодив розміщення підрозділів ТУ ДБР у м. Полтаві в приміщеннях Офісу Генерального прокурора за адресою м. Кривий Ріг, вул. Гурова Вадима, 1В з подальшим виданням відповідного наказу.
Враховуючи вказане погодження, ТУ ДБР у м. Полтаві з метою забезпечення належної організації своєї діяльності видало наказ від 28.04.2021 №72, яким визначило робоче місце для працівників Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул.. Гурова Вадима, будинок 1В місто Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 59 Положення №743 призначення осіб рядового та начальницького складу на посади та переведення (переміщення) їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог, зокрема:
2) переміщення по службі здійснюється, як правило, без зарахування в розпорядження керівників (начальників). Призначення на посади осіб рядового та начальницького складу, які перебувають у розпорядженні керівників (начальників), здійснюється в найкоротший строк;
4) переміщення по службі в іншу місцевість осіб рядового та начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі та визнані військово-лікарською (лікарсько-експертною) комісією придатними або обмежено придатними до служби, але мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів сім'ї змінити місце
Згідно із п.60 Положення №743 призначення (переведення) осіб рядового та начальницького складу (переміщення по службі) здійснюється:
1) на вищі посади - за конкурсом (у порядку просування по службі);
2) на рівнозначні посади:
за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення;
у зв'язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів;
за сімейними обставинами або з інших поважних причин;
за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
3) на нижчі посади:
за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та за їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення;
у зв'язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів;
за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
з урахуванням ділових якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи - за результатами оцінки службової діяльності;
за сімейними обставинами або з інших поважних причин - за особистим проханням.
Таким чином,з аналізу вказаних норм суд робить висновок, що при переміщенні в іншу місцевість, на яку поширюється діяльність структурного підрозділу, в якому проходить службу особа, обов'язкова згода особи не потребується. Обов'язкова згода передбачена лише для переведення з однієї посади на іншу. В даному випадку переведення на іншу посаду не відбулося.
При цьому суд враховує, що відповідно до власноручно написаної заяви перед вступом на посаду позивач зазначив про свою згоду нести службу там, де це буде необхідно в інтересах служби. Інших підстав для скасування спірного наказа позивач не навів.
За таких обставин, доводи позивача у цій частині є необґрунтованими та не свідчать про протиправність прийнятого наказу.
З огляду на викладене, а також враховуючи усі наведені обставини, суд вважає, що спірний наказ є таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутніі в позові потрібно відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат суд не розглядає.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві ( 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 25, код ЄДРПОУ 42334163) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 26.05.2023 року.
Суддя С.В. Ніколайчук