15 травня 2023 року Справа № 160/5046/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м.Сєверодонецьк, Луганська обл., 93404) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м.Сєверодонецьк, Луганська обл., 93404), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 046350007415 від 10 вересня 2022 року з відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та врахування періоду роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду для призначення цього виду пенсії; зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нараховувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах із врахуванням періоду моєї роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду, починаючи з моменту мого звернення до пенсійного фонду із заявою 12 травня 2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/5046/23. Призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області за №046350007415 від 10 вересня 2022 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії, яку останній надавав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12 травня 2021 року.
Зазначене вище рішення про відмову було надано на виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі № 160/23721/21.
Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області за № 046350007415 від 10 вересня 2022 року до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 за віком неможливо зарахувати період роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду.
Проте, як зазначає позивач, дана відмова відповідача у призначенні пенсії за вислугу років є протиправною та такою, що грубо порушує гарантоване ст.46 Конституції України та ст.114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію.
Представником відповідача-2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено, що заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення пенсії за віком було опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 14.05.2021 № 046350007415.
На виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 р. у справі №160/23721/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 р. про призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі - Закон) та 10.09.2022 прийнято рішення №046350007415 про відмову в призначенні пенсії.
Вік ОСОБА_1 на дату звернення 12.05.2021- 57 років.
За розрахунком відповідача, згідно наданих позивачем документів та враховуючи рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №160/23721/21, страховий стаж ОСОБА_1 становить 40 років 1 місяць 16 днів ( зараховано до 31.03.2021), в тому числі до пільгового стажу за Списком № 2 враховано 3 роки 04 місяці 02 дні.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №046350007415 від 10 вересня 2022 року з відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та врахування періоду роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду для призначення цього виду пенсію.
Відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року №384, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується на координацію Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України в своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами.
Органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, які призначають та виплачують пенсії відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» з 30 березня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунку) пенсій.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок 22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.7 Порядку 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
До пільгового стажу за Списком №2 враховано періоди роботи з 15.06.1984 по 15.02.1987 та з 01.11.1990 по 01.07.1991 на підставі пільгової довідки від 18.04.2018 № 41, виданої виробничим підрозділом «Синельниківське пасажирське вагонне депо» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця», згідно якої зазначені періоди роботи підтверджено підприємством як робота повний робочий день за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 (далі - Постанова 1173).
Не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 16.02.1987 по 31.10.1990 за професією «Начальник рефрижераторного поїзду» згідно пільгової довідки від 18.04.2018 № 41, оскільки підприємством не підтверджено, що ОСОБА_1 з 16.02.1987 по 31.10.1990 працював повний робочий день за Списком № 2, затвердженим Постановою 1173. В довідці зазначено, що у період роботи з 16.02.1987 по 31.10.1990 (3 роки 8 місяців 15 днів) заявник безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті за професією начальник рефрижераторного поїзду, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.
На підставі викладеного вище, представник відповідача-2 просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити.
Представником відповідача-1 було подано на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено, що 12.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Заява Позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.05.2021 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Не погодившись з відмовою, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року по справі №160/23721/21 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду Луганської області №046350007415 від 14.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 12.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі 160/23721/21, Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області з урахуванням висновків суду, було повторно розглянуто заяву Позивача від 12.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийнято рішення від 10.09.2022 №046350007415 про відмову в призначені пенсії.
Враховуючи надані до заяви документи та висновки суду, загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 40 років 01 місяць 16 днів; пільговий стаж за Списком №2 - 03 років 04 місяці 02 дні, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду.
Повідомлення про направлення рішення про відмову в призначені пенсії було надіслано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу позивача листом від 20.10.2022 № 0400-010226-8/106928.
З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті, не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії та не приймало рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 р.
До заяви про призначення пенсії позивачем додано довідку від 18.04.2018 року №41 про підтвердження наявного трудового стажу, видану ПАТ “Українська залізниця” Філія “Пасажирська компанія” ВП “Синельниківське пасажирське вагонне депо”.
Згідно вищезазначеної довідки протягом періоду з 16.02.1987 по 31.10.1990 ОСОБА_1 працював начальником рефрижераторного поїзду.
Відповідно до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583 “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення”, право на призначення пенсії за вислугу років мають “Механіки рефрижераторних поїздів (секцій)”.
Відповідно до примітки до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад, “Механікам рефрижераторних поїздів (секцій) до стажу для призначення пенсій за вислугу років включаються періоди їх роботи в 1978 - 1990 роках начальниками рефрижераторних поїздів (секцій) при обслуговуванні рефрижераторних поїздів (секцій) меншою чисельністю робітників, ніж це було встановлено галузевими технічно обґрунтованими нормами обслуговування рефрижераторних поїздів (секцій), при наявності підтверджуючих документів про доплату за сумісництво посад.”
До заяви про призначення пенсії, від 12.05.2021 року, Позивачем будь-які підтверджуючі документи про доплату за сумісництво посад надано не було, отже, відсутні підстави для зарахування періоду роботи до вислуги років з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду.
На підставі означеного вище, представник відповідача-1, просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог, відмовити у повному обсязі.
Суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом, копія якого міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 , якою визначено трудовий шлях останнього.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії від 18.04.2018 р.
До заяви про призначення пенсії позивачем додано довідку від 18.04.2018 року №41 про підтвердження наявного трудового стажу, видану ПАТ “Українська залізниця” Філія “Пасажирська компанія” ВП “Синельниківське пасажирське вагонне депо”.
Відповідно до вищезазначеної довідки протягом періоду з 16.02.1987 по 31.10.1990 ОСОБА_1 працював начальником рефрижераторного поїзду.
Рубіжанським об'єднаним Пенсійним фондом України Луганської області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046350007415 від 14.05.2021 року.
Означене рішення позивач оскаржив в судовому порядку.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 р. у справі №160/23721/21 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 р. у справі №160/23721/21 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду Луганської області №046350007415 від 14.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 12.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 р. у справі №160/23721/21 встановлено, що згідно копії трудової книжки Серії № НОМЕР_2 від 05.08.1980р., ОСОБА_1 , у спірний період працював: 16.02.1987 призначено начальником рефрижераторного поїзду (наказ №135 від 16.02.1987р.); 01.11.1990 у зв'язку з вказівкою МНС №ф-2355У від 4.10.1990р. посада «начальник рефрижераторного поїзду» перейменовано в «механік рефрижераторного поїзда» (наказ №253+ від 01.11.1990р.).
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.04.2018 року №41 виданої ПАТ «Українська залізниця» Філія «Пасажирська компанія» ВП «Синельниківське пасажирське вагонне депо», позивач, за період з 16.02.1987 по 31.10.1990 (стаж 3 роки 8 місяців 15 днів) безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті за професією начальник рефрижераторного поїзду, що обслуговував рефрижераторні поїзди меншою чисельністю робітників, чим це було встановлено галузевими механічно обґрунтованими нормами обслуговування рефрижераторних поїздів, з доплатою за сумісництво посад, що передбачено вислугою років.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положення ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту.
У пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із п.1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 року № 22-1 (Далі Порядок 22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до п.1.9. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
З викладеного вбачається, що орган, який призначає пенсію, з'ясувавши про відсутність документів підтверджуючих документів про доплату за сумісництвом посад, які необхідні для зарахування періоду роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду повинен письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис, а також надати тримісячний строк для подання таких документів.
Натомість, позивача було позбавлено можливості подати необхідні для призначення документи.
в силу положень ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Тобто пенсійний орган, у випадку відсутності документів про доплату за сумісництвом посад, які необхідні для зарахування періоду роботи позивача з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду, мав право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.
В матеріалах справи містяться наступні довідки: від 16.09.2021 року №52, згідно якої позивач працював у рефрижераторному вагонному депо Синельникове Придніпровської залізниці: з 16.02.1987р. наказ від 16.02.1987 №135 призначений начальником рефрижераторного поїзду, 01.11.1990р. наказ від 01.11.1990 №1426 посада «начальник рефрижераторного поїзда» перейменована на «механік рефрижераторного поїзда» у відповідності з вказівкою МШС №Ф-2355У від 04.10.1990р.; від 13.09.2021 №147 про заробітну плату для обчислення пенсії, в якій зазначено про нарахування суми заробітку ОСОБА_1 з розшифруванням за 1987-1988 рік, де вказано доплату за сумісництво посад; від 13.09.2021 №148 про заробітну плату для обчислення пенсії, в якій зазначено про нарахування суми заробітку ОСОБА_1 з розшифруванням за 1989-1990 рік, де вказано доплату за сумісництво посад.
Однак, зазначені довідки не були подані позивачем до пенсійного фонду для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак не були взяті до уваги останнім під час вирішення питання про призначення такої пенсії.
В свою чергу, статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи (абз.24 п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Вказані положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кореспондуються із нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до п."б" ст.13 якого на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п."б" ч.2 ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи (абз.24 п."б" ст.13 Закону № 1788-ХІІ).
Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів, вбачається, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначено відомостей про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Статтею 139 КАС України визначено порядок розподілу судових витрат.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1073,60 грн.
Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м.Сєверодонецьк, Луганська обл., 93404) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 046350007415 від 10 вересня 2022 року з відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та врахування періоду роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду для призначення цього виду пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нараховувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах із врахуванням періоду роботи з 16 лютого 1987 року по 31 жовтня 1990 року на посаді начальника рефрижераторного поїзду, починаючи з моменту звернення до пенсійного фонду із заявою 12 травня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова