15 травня 2023 року Справа № 160/3396/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/3396/23 за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 47, код ЄДРПОУ: 03192170) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/3396/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - із зазначенням в тексті позовної заяви у відомостях щодо позивача інформації про те, що вона діє як законний представник в інтересах малолітньої особи та зазначенням відомостей про таку малолітню особу, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в кількості примірників відповідно до кількості учасників справи.
09 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо відмови в призначені ОСОБА_1 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на неї та її малолітній дитині ОСОБА_2 на підставі заяви від 15 листопада 2022 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 та її малолітній дитині ОСОБА_2 допомоги на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332, на підставі її заяви з листопада 2022 року, щомісячно.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач разом зі своєю дитиною є внутрішньо переміщеними особами з смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області з 2020 року, до 24.02.2022 року адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам не отримували. Після 24.02.2022 року перемістилися до Полтавської області, де з 12.04.2022 року отримували допомогу на проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” від 20.03.2023 року №332 (далі - Постанова №332). В листопаді 2023 року позивач разом з дитиною повернулися до міста Павлоград, де подала заяву про призначення допомоги на себе та дитину згідно Постанови №332, на що отримала відмову від 30.11.2022 року №628 з обґрунтуванням, що переміщення відбулося з території, яка не відноситься до територій, у яких проводять воєнні дії. В подальшому позивач звернулася на урядову гарячу лінію та отримала детальну відмову у призначення допомоги, обґрунтовану тим, що позивач з дитиною втратили право на призначення допомоги після повернення до м. Павлоград, оскільки підставою для її нарахування є наявність бойових дій саме на території, звідки особа здійснила останнє переміщення. Вважає протиправною відмову у призначенні допомоги згідно Постанови №332 собі та дитині, оскільки має зареєстроване місце проживання на території Донецької області, де проводяться активні бойові дії, а також в зв'язку з фактичним призначенням та здійсненням відповідної виплати в Полтавській області до листопада 2022 року.
Позовна заява подана в примірниках, відповідно до кількості учасників справи
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3396/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
12 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Вказує, що останнє переміщення позивача разом з дитиною до м. Павлоград Дніпропетровської області відбулося у листопаді 2022 року саме з території Полтавської області, яка не належить до території, де проводяться бойові дії, в зв'язку з чим позивач з дитиною втратили право на призначення допомоги, оскільки законодавець визначив підставою для її отримання саме наявність бойових дій або тимчасової окупації, оточення (блокування) території, звідки особа здійснила останнє переміщення.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
В порядку ч.1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України як такі, що визнаються учасниками справи в їх заявах по суті справи, поясненнях третьої особи та щодо яких суд не має обґрунтованого сумніву відносно достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, суд визнає встановленими наступні обставини, що мають значення для вирішення справи:
1) позивач разом зі своєю малолітньою дитиною зареєстровані на території смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області. З 2020 року позивач разом з дитиною перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи в м. Павлоград;
2) 12.04.2022 року позивача разом з дитиною взято на облік як внутрішньо переміщених осіб у с. Вельбівка Полтавської області. Під час перебування на території Полтавської області позивач отримувала на себе та дитину допомогу згідно Порядку №332.
3) 15.11.2022 року позивача разом з дитиною взято на облік як внутрішньо переміщених осіб у м. Павлоград Дніпропетровської області.
Відповідно до повідомлення відповідача від 30.11.2022 року №628 позивачу не призначено допомогу згідно Порядку №332 з наступним обґрунтуванням: « 28 Адреса, звідки перемістилася особа, не відноситься до територій, територіальних громад, у яких проводять воєнні дії, або які перебувають під окупацією, оточенням.
Листом відповідача від 23.12.2022 року №93 позивачу роз'яснено, що згідно п. 2 Порядку №332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території. При цьому допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Тобто, якщо внутрішньо переміщена особа, яка була облікована до 24.02.2022 року у регіоні, що включений до переліку, затвердженому Розпорядженням №204, та не отримувала допомогу відповідно до Постанови №505 (в тому числі які було припинено виплату такої допомоги), може отримати допомогу відповідно до Порядку 332 лише у разі нового переміщення, яке здійснене відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Таким чином, родина позивача в квітні поточного року перемістилась до Миргородського району Полтавської області, де обліковувалась як внутрішньо переміщені особи та отримували виплати, гарантовані державою. Однак, вони втратили право на їх призначення після повернення до м. Павлоград, так як законодавець визначає підставою для нарахування допомоги на проживання саме наявність бойових дій або тимчасової окупації, оточенні (блокуванні) території звідки особа здійснила останнє переміщення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення допомоги згідно Порядку №332 позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332). Порядок №332 набрав чинності 22.03.2022 року. В зв'язку з набранням чинності Порядку №332 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова №505).
Згідно п. 2 Порядку №332 (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.
Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. №204-р (далі - Розпорядження №204-р) до цього переліку входить Дніпропетровська область (в редакції від 11.03.2022 року) та Донецька область, однак не входить Полтавська область.
За обставин цієї справи відповідач зазначив, що позивач не має право на призначення допомоги згідно Порядку №332, оскільки на територію м. Павлоград позивач перемістилася з території, на якій не проводяться бойові дії (Полтавська область).
Зміст нормативного правила, передбаченого в абзаці першому пункту 2 Порядку №332, полягає в тому, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території або з територій, щодо яких одночасно існують дві ознаки - 1) проводяться бойові дії; 2) передбачені в Розпорядженні №204-р.
Зміст нормативного правила, передбаченого в абзаці шостому пункту 3 Порядку №332, полягає в тому, що право на допомогу мають внутрішньо переміщені особи, які станом на 01 березня 2022 року отримували допомогу згідно Постанови №505. Тобто, законодавець передбачив принцип, за яким особи, які раніше отримували допомогу відповідно до Постанови №505, автоматично отримують право на допомогу згідно Порядку №332, адже в зв'язку з набранням чинності Порядку №332 втратила чинність Постанова №505.
В позовній заяві позивач з цього приводу зауважила, що до 24.02.2022 року за призначенням допомоги відповідно до Постанови №505 не зверталася, бо цього не потребувала. Докази отримання позивачем та її дитиною допомоги згідно Постанови №505 відсутні.
Зміст нормативного правила, передбаченого в абзаці сьомому п. 3 Порядку №332, полягає в тому, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які отримали такий статус до 24.02.2022 року, крім тих, що отримували допомогу згідно Постанови №505, а також крім осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території або територій проведення бойових дій, окупації або оточенні після 24.02.2022 року.
Зміст нормативного правила, передбаченого в абзаці восьмому п. 3 Порядку №332 полягає в тому, що з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території, територій проведення бойових дій, окупації, оточення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано чи непридатне для проживання і які при цьому подали спеціальну заяву або мають підтвердження від уповноважених органів про пошкодження або знищення їх нерухомого майна в результаті агресії Російської Федерації.
Виходячи з системного тлумачення абзацу першого пункту другого, абзаців шостого - восьмого пункту 3 Постанови №332 законодавцем створено наступну систему правового регулювання надання допомоги згідно Порядку №332:
1) Якщо особа є такою, що перемістилася з тимчасово окупованої території або територій, де проводяться бойові дії та які одночасно передбачені в Розпорядженні №204, - вона має право на допомогу згідно Порядку №332;
2) Якщо особа є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованою до 24.02.2022 року, та отримувала допомогу згідно Постанови №505 - вона має право на допомогу згідно Порядку №332;
3) Якщо особа є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованою до 24.02.2022 року, яка повторно перемістилася з тимчасово окупованої території або проведення бойових дій, окупації, оточення (блокади) - вона має право на допомогу згідно Порядку №332;
4) В усіх інших випадках (окрім п. 2 та п. 3) внутрішньо переміщені особи, зареєстровані до 24.02.2022 року, не мають права на отримання допомоги згідно Порядку №332;
5) Якщо особа є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованою після 24.02.2022 року, вона має право на допомогу згідно Порядку №332.
Також з системного тлумачення положень Порядку №332 вбачається, що законодавцем запроваджено окремі правила надання допомоги для осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території або територій, на яких проводяться бойові дії, та внутрішньо переміщених осіб, при цьому внутрішньо переміщені особи, зареєстровані до 24.02.2022 року та після 24.02.2022 року мають різний правовий статус для цілей Порядку №332.
За обставин цієї справи позивач та її дитина отримали статус внутрішньо переміщених осіб до 24.02.2022 року, що позивачем безпосередньо вказано в позовній заяві. Відповідно, позивач може мати право на допомогу згідно Порядку №332 лише у випадку її відповідності виключенням, які передбачені в абзаці сьомому п. 3 Порядку №332 (п. 2, 3 узагальнених висновків суду, наведених вище). Зміст цих виключень полягає або в отриманні допомоги згідно Постанови №505, або в повторному переміщенні з тимчасово окупованої території або територій проведення бойових дій, окупації, оточення (блокади) після 24.02.2022 року.
За обставин цієї справи позивач в позовній заяві безпосередньо зазначила, що допомогу згідно Постанови №505 не отримувала. Відомостей про повторне переміщення позивача з тимчасово окупованої території або територій проведення бойових дій, окупації, оточення (блокади) після 24.02.2022 року, а також відповідних доказів позивачем не надано.
Після 24.02.2022 року, відповідно до викладених самим позивачем обставин справи, позивач здійснювала лише переміщення з м. Павлоград до Полтавської області, а також з Полтавської області до м. Павлоград.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року затверджено Наказом Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 (далі - Наказ №75). Наказ №75 неодноразово зазнавав змін щодо дати, станом на яку визначаються відповідні території, станом на дату ухвалення судового рішення Наказ №75 є нечинним. Водночас, станом день виникнення спірних правовідносин (згідно позиції позивача - вона звернулася із заявою про отримання допомоги 15.11.2022 року, у повідомленні від 30.11.2022 року №628 міститься дата 16.11.2022 року) Наказ №75 діяв в редакції станом на 04.11.2022 року (останні зміни внесені Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 28.10.2022 №248).
Станом на 04.11.2022 року жодна з адміністративно-територіальних одиниць Полтавської області не містилася в Наказі №75.
Щодо переміщення позивача разом з дитиною з міста Павлоград Дніпропетровської області до Полтавської області суд зазначає, що точну дату такого переміщення позивач не повідомила, зазначивши лише місяць - квітень 2022 року, що відповідає довідці від 12.04.2022 року №1606-7000675906 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу в с. Вельбівка Полтавської області. Перша редакція Наказу №75 набрала чинності 25.04.2022 року та не містила у відповідному переліку м. Павлоград та будь-якої адміністративно-територіальної одиниці Дніпропетровської області.
Окремо суд зауважує, що м. Павлоград (Павлоградський район) та с. Вельбівка Полтавської області (Миргородський район) за період чинності Наказу №75 в усіх редакціях з дати набрання ним чинності (25.04.2022 року) до дати набрання чинності останньої редакцією Наказу №75, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (04.11.2022 року) жодного разу не включалися до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно, ані переміщення позивача з міста Павлоград Дніпропетровської області до Полтавської області у квітні 2022 року, ані переміщення позивача з села Вельбівка Полтавської області до міста Павлоград Дніпропетровської області у листопаді 2022 року не є переміщенням з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року у розумінні абзацу сьомого п. 3 Порядку №332.
Отже, позивач та її дитина як внутрішньо переміщені особи, зареєстровані до 24.02.2022 року та які не отримували допомогу згідно Постанови №505 та повторно не переміщувалися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року не мають права на отримання допомоги згідно Порядку №332 відповідно до його положень, які діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Щодо твердження позивача про те, що вона отримувала виплату згідно Порядку №332 до листопада 2022 року (перебуваючи на території Полтавської області) суд зазначає наступне.
На момент призначення позивачу допомоги згідно Порядку №332 в квітні 2022 року (12.04.2022 - дата взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи) Порядок №332 діяв в редакції станом на 09.04.2022 року (останні зміни внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 року №418). В цій редакції Порядку №332 абзац сьомий пункту третього передбачав відмінні положення - допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Пункт 2 Порядку №332 в редакції станом на 09.04.2022 року передбачав, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Розпорядження №204 в свою чергу дійсно передбачало Дніпропетровську області в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”.
Отже, станом на день призначення допомоги згідно Порядку №332 в квітні 2022 року під час перебування на території Полтавської області абзац сьомий пункту 3 Порядку №332 передбачав інші за змістом виключення щодо внутрішньо переміщених осіб, зареєстрованих до 24.02.2022 року, а саме - передбачалося нормативне правило, за яким внутрішньо переміщені особи, зареєстровані до 24.02.2022 року на територіях, визначених Розпорядженням №204 (в т.ч. Дніпропетровській області) підпадали під виключення та мали право на отримання допомоги згідно Порядку №332.
Відповідно, в квітні 2022 року позивачу правомірно була призначена допомога згідно Порядку №332, в свою чергу в листопаді 2022 року позивачу правомірно було відмовлено в призначенні цієї допомоги в зв'язку зі зміною правового регулювання, а саме - редакції абзацу сьомого п. 3 Порядку №332, який зазнав змін в зв'язку з набранням чинності 24.08.2022 року постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. №923. Відповідно, саме після 24.08.2022 року змінено правове регулювання правового становища категорії осіб, до якої належить позивач, в результаті якої такі особи були позбавлені права на призначення допомоги згідно Порядку №332. Таким чином, позивач після 24.08.2022 року правомірно продовжувала отримувати допомогу згідно Порядку №332, оскільки така допомога була призначена до набрання чинності згаданими змінами, в свою чергу жодних застережень щодо припинення її виплати особам, яким вона була призначена раніше, законодавством не передбачалося. Водночас, звернувшись повторно за призначенням допомоги згідно Порядку №332 позивач підпала під нове правове регулювання, яке за змістом не передбачало для категорії громадян, до якої належить позивач, права на отримання допомоги згідно Порядку №332.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні допомоги згідно Порядку №332. З огляду на викладене, у позові належить відмовити.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко