25 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/4532/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання дій протиправними щодо виплати не в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні в розмiрi 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов'язання нарахувати та виплатити на користь одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 6 повних календарних років військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 19.05.2005 по 10.04.2006 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , у період з 04.02.2009 по 23.11.2009 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 та у період з 22.07.2020 по 01.11.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , разом із тим, з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021 брав участь в бойових діях. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині), був звільнений з військової служби в запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ - «за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час».
Зазначив, що відповідач при звільненні виплатив йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, передбачену частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тільки за 05 повних календарних років служби.
Вказав, що 05.01.2022 звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в повному обсязі, однак листом від 17.01.2022 № 613/39 повідомлено, що йому у 2015 році була здійснена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні у зв'язку з його мобілізацією/демобілізацією, після цього стаж його військової служби складає 05 років 05 місяців 15 днів та згідно п. 1 р. XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, одноразова грошова допомога при звільненні військовослужбовцям, які звільняються за станом здоров'я, здійснюється за кожний повний календарний рік.
Ствердив, що згідно абз. 9 пп. а) п. 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова 393), слідує, що «До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів», тому, враховуючи періоди участі в бойових діях з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021, одноразова грошова допомога йому повинна бути виплачена за 6 календарних років служби.
Такі дії в/ч НОМЕР_1 щодо виплати не в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні в розмiрi 50 відсотків місячного грошового забезпечення позивач вважає протиправними.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.04.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення про повідомлення відповідача Військової частини НОМЕР_1 про розгляд даної справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 04.06.2015.
Також судом встановлено, що позивач у період з 19.05.2005 по 10.04.2006 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , у період з 04.02.2009 по 23.11.2009 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 та у період з 22.07.2020 по 01.11.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
У періоди з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021 ОСОБА_1 брав участь в бойових діях згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України № 99 від 18.01.2023.
01.11.2021 наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ - «за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час».
В/ч НОМЕР_1 при звільненні виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, передбачену частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тільки за 05 повних календарних років служби.
05.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в повному обсязі, однак листом від 17.01.2022 № 613/39 повідомлено, що ОСОБА_1 у 2015 році була здійснена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні у зв'язку з його мобілізацією/демобілізацією, після цього стаж його військової служби складає 05 років 05 місяців 15 днів та згідно п. 1 р. XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, одноразова грошова допомога при звільненні військовослужбовцям, які звільняються за станом здоров'я, здійснюється за кожний повний календарний рік.
На переконання позивача, враховуючи періоди участі в бойових діях з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021, одноразова грошова допомога йому повинна бути виплачена за 6 календарних років служби, тому вважає протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо виплати не в повному обсязі одноразової грошової допомоги при звільненні в розмiрi 50 відсотків місячного грошового забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями..
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 211-ХІІ від 20.12.1991 р., військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 4 постанови КМУ «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07.1992 р. (в подальшому - Порядок № 393) установлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Згідно з положеннями пункту 1 р. XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).
Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є звільнення з військової служби за станом здоров'я.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звільнений зі служби за підпунктом «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ - «за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час» та його календарна вислуга років, за які передбачена одноразова грошова допомога при звільненні згідно листа-відповіді від 17.01.2022 № 613/39 становить: 05 років 05 місяців 15 днів.
В/ч НОМЕР_1 при звільненні ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, передбачену частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тільки за 05 повних календарних років служби.
Разом із тим, як вбачається із дослідженої судом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України № 99 від 18.01.2023 ОСОБА_1 у періоди з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021 брав участь в бойових діях, а відповідно до листа-відповіді від 17.01.2022 № 613/39 календарна вислуга років ОСОБА_1 становить 05 років 05 місяців 15 днів (з 16.05.2016 по 01.11.2021), з чого слідує, що позивачу до календарних років служби не дораховано періоди участі в бойових діях відповідно до п. 3 Порядку № 393.
Постановою КМУ від 17.07.1992 №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (Порядок №393).
Згідно пп. «а» п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Разом із тим, суд зазначає, що ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я.
Із системного аналізу наведених у розділі ІІІ постанови КМУ від 17.07.1992 №393 правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є звільнення з військової служби «за станом здоров'я».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.11.2020 у справі №822/3008/17.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище та підпункту а) пункту 3 Постанови №393 час проходження служби протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021 (05 місяців 20 днів) зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці. З наведеного слідує, що календарна вислуга років після донарахування стажу становитиме більше ще більше 1 року з нарахованими 5 повними роками.
На переконання суду, відповідно до правил ч. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач як такий, що звільнення з військової служби за станом здоров'я, набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тобто за 6 років.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відтак, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо незарахування до вислуги років періодів з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021 згідно пп. «а» п. 3 Порядку № 393, зобов'язання зарахувати ці періоди до календарної вислуги років ОСОБА_1 та визнання дій Військової частини НОМЕР_1 протиправними щодо відмови нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 6 повних календарних років військової служби, з урахуванням раніше проведених виплат за 5 повних календарних років військової служби.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 при зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років з 23.07.2020 по 23.11.2020 та з 14.09.2021 по 01.11.2021 вислуги років з розрахунку один місяць служби за три місяці згідно пп. «а» п. 3 Порядку № 393.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмiрi 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 6 повних календарних років військової служби, з урахуванням раніше проведених виплат за 5 повних календарних років військової служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич