про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
26 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/14678/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду по справі № 140/14678/21 від 04 січня 2022 року, яке набрало законної сили 04 лютого 2022 року, позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 24 травня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
На адресу суду 08 травня 2023 року у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по справі № 140/14678/21.
Заява обґрунтована тим, що при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року, ГУ ПФУ у Волинській області повинно здійснити перерахунок пенсії, застосовуючи розрахункову величину дві мінімальні заробітні плати, як це зазначено у рішенні суду, а не два прожиткових мінімуми.
Згідно з частиною третьою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки статтею 382 КАС України не встановлений порядок розгляду заяви позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, тому розгляд вказаної заяви проведено у письмовому провадженні.
Дослідивши вказану заяву, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, при цьому суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду по справі № 140/14678/21 від 04 січня 2022 року, яке набрало законної сили 04 лютого 2022 року, позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 24 травня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (арк. спр. 29 - 32).
Як убачається інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» за даним рішенням суду видано виконавчий лист.
При розгляді заяви про встановлення судового контролю суд звертає увагу на наступне.
Рішення суду є завершальним окремим процесуальним актом у письмовій формі, у якому відповідно до положень чинного матеріального та процесуального закону застосовуються норми матеріального права до конкретних правовідносин, що були предметом адміністративного спору, в аспекті (не) задоволення позовних вимог.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.
При цьому, рішення суду як завершальний акт, яким встановлюється імперативне правило поведінки для зобов'язаного учасника спірних правовідносин слід розглядати вцілому, оскільки резолютивна частина, яка безпосередньо встановлює правило поведінки, перебуває в нерозривному системному зв'язку із мотивами, якими суд керувався при вирішенні справи, та які наведені в мотивувальній частині рішення.
Застосування саме такого підходу до тлумачення рішення суду є гарантією того, що порушене право буде захищено не лише в ефективний спосіб, але й з дотриманням принципу верховенства закону.
Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині судового рішення в даній справі суд зазначає таке:
«Додатково суд звертає увагу, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, та за змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року»
Відтак, розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, встановлюється із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 58 постанови від 11 грудня 2019 року у зразковій справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 240/3309/22.
На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії, належного до виплати позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Отже, доводи заявника про незастосування боржником розрахункової величини - мінімальна заробітна плата, при нарахування їй підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованими.
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович