25 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7174/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не вирішення заяви від 27 лютого 2023 року про призначення та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення в розмірі 50% ОСОБА_2 , який зник безвісти 28 квітня 2022 року;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити та виплатити на підставі заяви від 27 лютого 2023 року ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення в розмірі 50% ОСОБА_2 , який зник безвісти 28 квітня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 , який зник безвісті 28 квітня 2022 року під час виконання бойових завдань на території України в угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » резерву Головнокомандувача Збройних Сил України. У липні 2022 року позивач звернулась із заявою до в/ч НОМЕР_1 , де проходив службу її син, щодо виплати щомісячного грошового забезпечення як члену сім'ї та особи, що перебуває на утриманні військовослужбовця. Військова частина відмовила у здійсненні виплат як члену сім'ї безвісно зниклого військовослужбовця та повідомила про те, що перерахування коштів здійснюється дружині ОСОБА_3 .
27 лютого 2023 року позивач повторно на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 направила заяву про призначення та виплату у розмірі 50% грошового забезпечення сина ОСОБА_2 як особі яка перебуває на його повному утриманні та одержувала від нього допомогу, яка була для мене постійним і основним джерелом засобів до існування з 28 квітня 2022 року.
На даний час відповіді від відповідача не отримувала, ніяких дій про розгляд та вирішення повторних заяв не вчинено.
Вважає, що порушено пункт 5 Постанови КМУ від 30 листопада 2016 року №884 «Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», якій передбачає, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
Зазначає також про те, що її син постійно проживав у одному помешканні з позивачкою та вказує, що перебувала на його повному утриманні, одержувала від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування з 28 квітня 2022 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У поданому до суду відзиві на позов відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на те, що із заявою про перерахування коштів звернулась дружина ОСОБА_3 , виплата була призначена їй, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України №884 визначено, що виплата батькам здійснюється, тільки, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні
У відповіді на відзив позивач просила задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .
Виконуючи свій військовий обов'язок, ОСОБА_2 перебував в районі бойових завдань на території України в угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, з 28 квітня 2022року вважається таким, що зник безвісти, що підтверджується листом Головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 26 січня 2023 року №306/ВихЗВГ/2/86.
18 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою та доданими документами до командира в/ч НОМЕР_1 про виплату щомісячного грошового забезпечення як члену сім'ї та особи, що перебуває на утриманні військовослужбовця.
Листом т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 21 липня 2022 року №4806 повідомлено, що перерахування коштів здійснюється за заявою дружини ОСОБА_3 від 11 травня 2022 року.
27 лютого 2023 року позивач повторно на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 направила заяву про призначення та виплату у розмірі 50% грошового забезпечення сина ОСОБА_2 як особі яка перебуває на його повному утриманні та одержувала від нього допомогу, яка була для мене постійним і основним джерелом засобів до існування з 28 квітня 2022 року.
Відповіді на звернення ОСОБА_1 надано не було.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини шостої статі 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок №884).
Пунктами 1-5 Порядку №884 визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).
У цьому Порядку під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби.
За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що на звернення із заявою про виплату грошового забезпечення з дня зникнення військовослужбовця безвісти членам його сім'ї, командир військової частини повинен протягом 15 днів прийняти рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення.
Так, згідно інформації витягу-трекінгу з сайту «Укрпошти» про відстеження рекомендованого листа вбачається, що рекомендований лист №4470101851819 адресований на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 , на адресу: АДРЕСА_1 , вручений 07 березня 2023 року за довіреністю.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 квітня 2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства, отримавши 07 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 від 27 лютого 2023 року відповідач не розглянув її протягом 15 днів та подані разом з нею документи та не прийняв жодного рішення за результатом її розгляду (щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення).
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду заяви від 27 лютого 2023 року про призначення та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення в розмірі 50% ОСОБА_2 , який зник безвісти 28 квітня 2022 року підлягає до задоволення.
При цьому, відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа вважається зниклою безвісті за особливих умов до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 7 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців:
- дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним);
- або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців;
- або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Відповідно до статті 4 Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Таким чином, виплата грошового забезпечення матері зниклого безвісті військовослужбовця здійснюється за умови, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі і не має дітей.
Натомість, у ОСОБА_2 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 22 жовтня 2021 року, відтак першочергове право на отримання грошового забезпечення має дружина військовослужбовця.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції від 18 квітня 2023 року №1151852060.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2023 року про призначення та виплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 50% ОСОБА_2 , який зник безвісти 28 квітня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ).
Суддя Ф.А. Волдінер