Суддя Попова В. О.
Справа № 644/1999/22
Провадження № 2/644/142/23
23.05.2023
(заочне)
23 травня 2023 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Попової В.О.,
секретар судового засідання Плаксій К.А.,
за участю:
представника позивача Богуцького І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова в дистанційному режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Конюшка Дениса Борисовича до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
У грудні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Конюшка Д.Б. звернулась до суду з вказаним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 282 730 гривень 95 копійок та судові витрати у розмірі 19 327 грн 31 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 серпня 2022 року о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ТАТА LPT 613» р/н НОМЕР_1 на перехресті пр. Архітектора Альошина з вул. Біблика в м. Харків, не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з автомобілем «NISSAN LEAF» р/н НОМЕР_2 , після чого перекинувся та зіткнувся з автомобілем «FORD FOCUS» р/н НОМЕР_3 , що на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 та автомобілем «ЗАЗ 110307» р/н НОМЕР_4 , які були припарковані по вул. Біблика.
Внаслідок ДТП транспортному засобу позивача ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2022 у справі №552/5798/22 ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №438/10-22 від 31.10.2022 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FORD FOCUS» р/н НОМЕР_3 складає 594 573,68 грн, ринкова вартість вказаного транспортного засобу на момент ДТП складала 321 219,00 грн. Таким чином, транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП.
Відповідно до Звіту №438/10-22 від 31.10.2022 року вартість транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень складає 38 488,05 грн.Тому, позивач просить стягнути з відповідача різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП: 321 219,00 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 38 488,05 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) = 282 730,95 грн.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ТАТА LPT 613», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким в момент дорожньо - транспортної пригоди керував ОСОБА_2 , не було забезпечено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «FORD FOCUS» р/н, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким в момент дорожньо - транспортної пригоди керувала ОСОБА_1 , також не було забезпечено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП: 321219,00 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 38 488,05 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) = 282 730,95 грн.
Представник позивача у судовому засіданні в дистанційному режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав, мотивував свої доводи аналогічно викладеному в позові, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не сповістив суд про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Судом встановлено, що 07 серпня 2022 року о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ТАТА LPT 613» р/н НОМЕР_1 на перехресті пр. Архітектора Альошина з вул. Біблика в м. Харків, не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з автомобілем «NISSAN LEAF» р/н НОМЕР_2 , після чого перекинувся та зіткнувся з автомобілем «FORD FOCUS» р/н НОМЕР_3 , що на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 та автомобілем «ЗАЗ 110307» р/н НОМЕР_4 , які були припарковані по вул. Біблика.
Внаслідок ДТП транспортному засобу позивача ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2022 у справі №552/5798/22 ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 14.10.2022.
Як вбачається зі Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №438/10-22 від 31.10.2022 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FORD FOCUS» р/н НОМЕР_3 складає 594 573,68 грн, ринкова вартість вказаного транспортного засобу на момент ДТП складала 321 219,00 грн. Таким чином, транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП.
Згідно свідоцтва про реєстрацію автотранспортного засобу, власником транспортного засобу «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , є позивач - ОСОБА_1 .
Відповідно до Звіту №438/10-22 від 31.10.2022 року вартість транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень складає 38 488,05 грн.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ТАТА LPT 613», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким в момент дорожньо - транспортної пригоди керував ОСОБА_2 та транспортного засобу «FORD FOCUS» р/н, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким в момент дорожньо - транспортної пригоди керувала ОСОБА_1 не було забезпечено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП: 321 219,00 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 38 488,05 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) = 282 730,95 грн.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" N 6 від 27.03.92, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, що підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" N 4 від 01.03.2013 N 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Неправомірність дій відповідача, якими завдано шкоду майну позивача, встановлено в межах адміністративного судочинства по справі № 552/5798/22.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП, позивач підтверджує належними доказами.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961- IV, який згідно зі статтею 8 ІІК (аналогія закону! може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, ідо є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі викладеного, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП: 321219,00 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 38 488,05 грн. (вартість транспортного засобу внаслідок аварійних пошкоджень) = 282 730,95 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пред'явлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Тому, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2827 гривень 31 копійок.
З приводу розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у загальному 12 000 гривень 00 копійок. В обґрунтування зазначених витрат представником позивача надані суду наступні докази: Договір про надання правової допомоги №03-11/22-ЮП/П від 03.11.2022 року, Акт виконаних робіт по Договору про надання правової допомоги №03-11/22-ЮП/П від 03.11.2022 року; квитанції про оплату професійної допомоги, (а.с.а.с.34,35)
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідачем будь-яких заперечень щодо розподілу витрат та з приводу поданої представником позивача заяви, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом цивільної справи, не надано
Із матеріалів справи та наданих представником позивача документів на підтвердження несення позивачем витрат по сплаті правничої допомоги адвоката вбачається, що витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони.
За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачів у повному обсязі на суму 12 000 гривень, оскільки зазначена сума повністю підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Відповідач клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на виконання вимог ч.6 ст. 137 ЦПК України не заявив.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
З огляду на викладене , підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 4 500 грн, (а.с.25).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Конюшка Дениса Борисовича до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 282 730 (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять ) гривень, 95 копійок .
Стягнути ОСОБА_2 (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 7 327 гривень 31 копійка, які складаються з судового збору у розмірі 2 827 (дві тисячі вісімсот двадцять сім) гривень 31 копійка та витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот ) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Вступну та резолютивну частину рішення складено 23.05.2023. Повний текст рішення складено 25.05.2023.
Суддя: В.О. Попова