Справа № 521/9300/18
Номер провадження:1-кп/521/257/23
26 травня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) клопотання прокурора про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12018161470000483 від 09.03.2018 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саханське, Ширяєвського району, Одеської області, громадянина України, не маючого реєстрації та постійного місця мешкання в м. Одесі та на території України, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд
На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018161470000483 від 09.03.2018 року відносно ОСОБА_4 . Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строк дії спливає 10.04.2023 року.
У зв'язку з неможливістю, в умовах введеного в Україні воєнного стану, доставлення обвинуваченого конвойною службою у приміщення Малиновського районного суду м. Одеси, судом було прийнято рішення про проведення судового засідання за участю ОСОБА_6 в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) з ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились.
Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив задовольнити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокуорора про продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики, які були встановлені під час обрання даного запобіжного заходу втратили свою актуальність та просив змінити на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений (в режимі відеоконференції) підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 194 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України належать до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк до десяти років.
Суд вважає, що відомостей, які повідомлені прокурором під час розгляду клопотання, достатньо для висновку про те, що раціональні підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину об'єктивно існують.
ЄСПЛ підкреслює, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання(продовження) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні категорії злочинів із застосуванням насильства».
З урахуванням положень статті 177 КПК України, суд погоджується зі стороною обвинувачення, що головними ризиками, які продовжують існувати у вказаному кримінальному провадженні є: переховування від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наведені вище обставини в сукупності вказують на те, що метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 є досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжують існувати й на теперішній час.
Розглядаючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тяжкість вчиненого та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, можливість ухилення від явки до суду, вказують на перевагу публічного інтересу. При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України.
Суд вважає, що наведені прокурором підстави для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, а застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час є неможливим.
Тобто надані стороною обвинувачення докази та наведені аргументи свідчать про наявність сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, для продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Застосований запобіжний захід - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ухвали суду від 04.04.2023 року, ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 02.06.2023 року. Враховуючи те, що з об'єктивних обставин, неможливо до зазначеної дати закінчити розгляд кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню. За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177, 183, 194, 199, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити на 60 (шістдесят) днів строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Альтернативний запобіжний захід - не визначати.
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 26.05.2023 року та припиняє свою дію 24.07.2023 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копії ухвали направити співробітникам Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» для виконання та вручення обвинуваченому.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1