26.05.2023
Справа № 482/42/22
Номер провадження 2/482/188/2023
Іменем України
26 травня 2023 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Єфімової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
На обґрунтування позову зазначено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис № 60269 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айконс» заборгованості, який в подальшому представником відповідача подано приватному виконавцю Баришнікову А.Д., яким було відкрито виконавче провадження № 67807872.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не отримувала зазначеного виконавчого напису нотаріуса, дізналася про його існування лише після відкриття провадження, а також посилаючись на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений без дотримання умов вчинення виконавчого напису, позивач просить про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача судових витрат.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення.
Відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду свого представника не направив, будь-яких заяв чи клопотань не надавав, правом надання відзиву не скористався.
Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомляла.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.
11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 60269, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором 984964 від 22.08.2020 року, укладеним з ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 1-26/04/2021 від 26.4.2021 року є ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги № 1-26/04/2021 від 2604.20.21 року є ТОВ «ФК Айконс», заборгованість за Кредитним договором №984964 від 22.08.2020 року, за період з 22.08.2020 року по 25.05.2021 року в сумі 11269,50 грн., з яких 3000,00 грн. заборгованості за сумою кредиту, 5130,00 грн. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1966,50 грн. заборгованості строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 1200,00 грн. плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Як вбачається із тексту самого виконавчого напису № 60269 від 11.06.2021 року, він був вчинений на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
07.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Окрім, долучених до позову, копії оспорюваного виконавчого напису та копії постанови про відкриття виконавчого провадження, до матеріалів справи не долучено інших доказів на обґрунтування безспірності сум, про стягнення яких йдеться у виконавчому написі нотаріуса, ані відповідач, ані треті особи будь-яких доказів не подавали.
Будь-яких відомостей про наявність кредитних зобов'язань між позивачем та відповідачем до суду не надано.
Доказів нотаріального посвідчення кредитного договору № 984964 від 22.08.2020 року, про який йде мова у виконавчому написі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» суду не надано.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 рок, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 11.06.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 18.10.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн.
Позивачем додано до позовної заяви квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 за яким ОСОБА_1 сплатила адвокату Павловському І.І. 1500,00 грн. за надання правової допомоги по договору № 1 від 12.01.2023 року.
Відповідно до роз'яснення п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи та обсяг послуг, наданих адвокатом під час розгляду справи, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, а також співмірність розміру судових витрат із складністю справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1500,00 грн. судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 142, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 60269, вчинений 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» заборгованості за кредитним договором 984964 від 22 серпня 2020 року, в розмірі 11296,50 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» (02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1-Б, оф. 236, ЄДРПОУ 44334170) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 496,20 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» (02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1-Б, оф. 236, ЄДРПОУ 44334170) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1500,00 грн. витрат на правничу правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Головуючий суддя В.О. Баранкевич