Постанова від 26.05.2023 по справі 487/2618/23

Справа № 487/2618/23

Провадження № 1-кс/487/1393/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2023 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023151410000028 від 17.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про арешт майна

встановив:

22.05.2023 до суду надійшло клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42023151410000028, в якому останній просив накласти арешт із забороною/обмеженням розпоряджатися або користуватися виявленим та вилученим майном в ході проведення 17.05.2023 санкціонованого обшуку у службовому кабінеті, розташованому на першому поверсі (перше приміщення праворуч від входу) на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: ноутбук Acer Nitro 5 s/n: NHQF8EU007147274053400 зарядним пристроєм; ноутбук HP Pavilion 6 Series з номером: 5CD2224D9v; блокнот зеленого кольору з чорновими записами.

Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які використовуються як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 170 КПК України нього необхідно накласти арешт.

Прокурор до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав, просив про його задоволення.

На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, розслідується кримінальне провадження № 42023151410000028 від 17.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, в квітні 2023 року, більш точний час в ході проведення досудового слідства встановити не надалось можливим, будучи службовою особою правоохоронного органу, перебуваючи біля магазину продовольчих товарів по вул. Нікольська біля перетину з вул. Артилерійською у м. Миколаєві, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_5 , визначив останньому, що він з використанням особистих зв'язків може посприяти незаконному переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , шляхом надання документів щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку, в яких буде зазначено недостовірні відомості стосовно неналежного стану здоров'я ОСОБА_5 .

У подальшому ОСОБА_4 з метою реалізації своїх злочинних намірів, переслідуючи корисливий мотив, 17.05.2023 о 15:55 прибув на автомобілі синього кольору марки «AUDI» моделі «А4» з д.н.з. НОМЕР_1 на обумовлене місце біля ресторанно-готельного комплексу «Асторія» по вул. Нікольська у м. Миколаєві, та запросив ОСОБА_5 присісти в автомобіль. Після чого, ОСОБА_4 почав рух до вул. Терасної у м. Миколаєві та біля перетину з Бузьким бульваром зупинив автомобіль, де ОСОБА_5 на його вимогу передав йому грошові кошти в сумі 7 500 доларів США (у відповідності до курсу НБУ станом на 17.05.2023 складає 274 264,5 гривень) за виготовлення раніше ними оговорених документів, на підставі яких ОСОБА_5 зможе перетнути державний кордон України, однак далі протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками правоохоронних органів.

Крім того 17.05.2023 проведено санкціонований обшук у службовому кабінеті розташованому на першому поверсі (перше приміщення праворуч від входу) на першому поверсі будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: ноутбук Acer Nitro 5 s/n:NHQF8EU007147274053400 з зарядним пристроєм; ноутбук HP Pavilion 6 Series з номером:5CD2224D9v; блокнот зеленого кольору з чорновим записами.

Постановою старшого слідчого Першого СВ (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_7 , від 18.05.2023 вказане вище вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023151410000028.

У зв'язку з чим в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилученого майна, яке є речовим доказам та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так прокурором доведено, що майно, вилучене під час обшуку у службовому кабінеті розташованому на першому поверсі (перше приміщення праворуч від входу) на першому поверсі будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на виявлене та вилучене майно в ході проведення 17.05.2023 санкціонованого обшуку у службовому кабінеті розташованому на першому поверсі (перше приміщення праворуч від входу) на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: ноутбук Acer Nitro 5 s/n:NHQF8EU007147274053400 з зарядним пристроєм; ноутбук HP Pavilion 6 Series з номером:5CD2224D9v; блокнот зеленого кольору з чорновим записами.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
111124241
Наступний документ
111124243
Інформація про рішення:
№ рішення: 111124242
№ справи: 487/2618/23
Дата рішення: 26.05.2023
Дата публікації: 29.05.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (14.07.2023)
Дата надходження: 12.07.2023
Предмет позову: -