Справа № 946/3650/23
Провадження № 3/946/1581/23
Іменем України
26 травня 2023 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, пенсіонерки по інвалідності ІІІ грп., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
23.05.2023 біля 21:00 години ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , під час якої висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та тягала за волосся, тим самим вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Притягувана ОСОБА_1 у судовому засіданні частково визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначивши, що вона дійсно висловлювалася на адресу своєї матері нецензурною лайкою, при цьому фізичну силу відносно неї не застосовувала.
Крім частково визнання своєї вини притягуваної ОСОБА_1 , її вина у вчиненні домашнього насильства повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення, 23.05.2023 біля 21:00 години ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , під час якої висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою та тягала за волосся, тим самим вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються даними протоколу прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_2 , згідно якому остання повідомила про те, що її донька ОСОБА_1 23.05.2023 близько 21:00 год. висловлювалася нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, кидала в неї різні предмети по голові та тягнула за волосся, даними письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , а також даними письмових пояснень самої притягуваної ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дає змогу суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винної, її майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , її матеріальний стан, того, що вона є інвалідом ІІІ грп., суд дійшов висновку про те, що для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень, буде достатнім застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворого стягнення, з числа передбачених санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме таких стягнень, як громадські роботи або адміністративний арешт.
В силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, що складає 536,80 грн. Пунктом 9 ст. 5 вказаного Закону звільнені від сплати судового збору не всі особи з інвалідністю, а лише особи з інвалідністю І та ІІ груп, а притягувана ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І.Яковенко