Справа № 946/3476/23
Провадження № 1-кп/946/449/23
26 травня 2023 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166150000109, за обвинуваченням
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , судимого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області:
20 січня 2017 року за ст. 185 ч.2, 186 ч.1 КК України до штрафу;
31 травня 2021 року за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 19 квітня 2022 року у зв'язку з відбуттям строку покарання
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України
встановив:
За постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2022 року ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік із застосуванням обмежень, передбачених п. «в», ч. 1 ст. З, ст.ст. 5, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01 грудня 1994 року № 264/94-ВР, ст. 539 КПК України: заборона виходу з житла за адресою фактичного проживання з 22:00 години до 05:00 години наступної доби; зобов'язано явкою для реєстрації до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області першу п'ятницю кожного місяця; заборона виїзду за межі місця постійного проживання без дозволу відділу поліції.
Незважаючи на встановлені обмеження, ОСОБА_2 , належним чином ознайомлений з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, обмежень та зобов'язань, та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України за порушення встановлених правил та обмежень адміністративного нагляду, маючи на меті ухилення від адміністративного нагляду, діючи умисно, достовірно розуміючи, що відносно нього встановлений адміністративний нагляд, без поважних причин, маючи реальну можливість проживати за місцем свого мешкання, самовільно, без дозволу працівників поліції, що здійснювали адміністративний нагляд, з 14 квітня 2023 року по 09 травня 2023 року самовільно з метою ухилення від адміністративного нагляду залишив своє місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , про зміну місця проживання працівників поліції не повідомляв, та проживав за адресою АДРЕСА_2 .
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив вчинив кримінальний проступок самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
З урахуванням вказаного відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_3 , за якою вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Разом із тим, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість.
Відповідно до вимог ст. 382 ч.1 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ст. 382 ч. 2 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Досліджені судом матеріали, які долучені до обвинувального акта дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_2 та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно медичній довідці ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений не належить до осіб з інвалідністю.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог КК України та передбачених ним санкцій вважає, що призначення арешту на строк три місяці достатньо, таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення.
Процесуальні витрати на експертне дослідження по справі не проводились.
Речові докази у справі розподіляються у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України та залишається при справі.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України та призначити покарання арешт на строк три місяці з утриманням в арештному домі.
До набрання вироком законної сили запобіжні заходи не застосовувати.
Строк відбування покарання вважати з часу фактичного затримання та виконання вироку.
Речові докази залишити при справі.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Головуючий суддя: ОСОБА_1