Справа № 127/13284/23
Провадження № 3/127/3726/23
26 травня 2023 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 08.05.2023 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 348 від 27.04.2023 вбачається, що під час проведення фактичної перевірки склад-магазину ФОП ОСОБА_1 , було встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: 27.04.2023 о 09 год 58 хв при продажу б/у шин розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано. Дії ФОП ОСОБА_1 ГУ ДПС у Вінницькій області кваліфіковано за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не належить до цих випадків, тому суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі документів, які знаходяться у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад правопорушення (проступку) включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об'єкт адміністративного проступку, об'єктивну сторону проступку; суб'єкт адміністративного проступку; суб'єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.
Зокрема, об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.
Диспозицією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Частиною 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення адміністративних протоколів, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, у матеріалах про адміністративне правопорушення міститься протокол про адміністративне правопорушення № 348 від 27.04.2023, складений головним державним інспектором ГУ ДПС у Вінницькій області, відносно ФОП ОСОБА_1 , проте у матеріалах справи відсутні дані про те, що останній на момент перевірки мав статус ФОП і право на здійснення певного виду господарської діяльності, оскільки відповідних належних письмових доказів до протоколу не долучено.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу долучено лише ксерокопію акта фактичної перевірки, яка не завірена відповідальною особою і до того ж викладена в ньому інформація в певних місцях є нечитабельною.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відтак, аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 155-1, п. 1) ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: