Ухвала від 25.05.2023 по справі 495/5332/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5332/23

Номер провадження 1-кс/495/1114/2023

25 травня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 року дізнавач СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженним прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про накладення арешту на майно.

В клопотанні зазначено, що до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області з надійшло повідомлення від співробітника СБУ ОСОБА_4 , про те, що 22.05.2023 громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску «Старокозаче» з метою безперешкодного перетину державного кордону України та ухилення від військової служби, надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення війсковозобовязаного НОМЕР_1 від 04.05.2023 та довідку військово-лікарської комісії №2934 від 25.04.2023 видані ІНФОРМАЦІЯ_2 , з можливими ознаками підробки, тим самим використовував завідомо підроблені документи.

За даним фактом 23.05.2023 відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166240000200 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

22.05.2023 року в період часу з 20 години 15 хвилин по 20 годин 53 хвилин за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, автошлях Р-72 у приміщенні ПП «Старокозаче», було проведено огляд місця події в ході якого було виявлено та вилучено: тимчасове посвідчення війсковозобовязаного НОМЕР_1 від 04.05.2023 та довідку військово-лікарської комісії №2934 від 25.04.2023 видані ІНФОРМАЦІЯ_2 , з можливими ознаками підробки, які упаковано до спеціального пакету WAR0058208 із зазначенням вмісту.

Постановою дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про залучення до кримінального провадження речових доказів вищезазначені речі визнані речовими доказами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 131 КПК України одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно до положень ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

На підставі наведеного дізнавач просить клопотання задовольнити.

В судове засідання дізнавач не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12023166240000200 від 23.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що предмети, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань сектором дізнання здійснюється досудове розслідування за фактом використання завідомо підробленого документу.

Так, 22.05.2023 року громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску «Старокозаче» з метою безперешкодного перетину державного кордону України та ухилення від військової служби, надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення війсковозобовязаного НОМЕР_1 від 04.05.2023 та довідку військово-лікарської комісії №2934 від 25.04.2023 видані ІНФОРМАЦІЯ_2 , якібули вилучені в ході огляду місця події, оскільки містили ознаки підробки, які упаковано до спеціального пакету WAR0058208 із зазначенням вмісту.

В клопотанні дізнавач просив на підставі положень ст.ст, 98, 100, 131-132, 170-171 КПК України накласти арешт на вказані вище документи, вилучені в ході огляду 22.05.2023 року.

Постановою дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 23.05.2023 рокувилучене майно визнано речовим доказам у кримінальному провадженні №12023166240000200.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши надані матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем не зазначено завдання, для виконання (досягнення) якого дізнавач просить суд накласти арешт, не міститься посилання на докази, що свідчать про намір власника чи іншої особи знищити майно та документи. У клопотанні у якості обґрунтування необхідності накладення арешту лише зазначено, що вилучене у ОСОБА_6 майно є речовим доказом по матеріалам кримінального провадження.

В ході дослідження клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем не доведено мету накладення арешту. Досудове розслідування здійснюється за фактом використання завідомо підробленого документа. Однак в ході розгляду питання про накладення арешту на майно, не встановлено з якою саме метою необхідно накласти арешт, не обґрунтовано вірогідність його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім цього, з повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовому обліку не перебуває. Однак тимчасове посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.05.2023 року було видано молодшому лейтенанту запасу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був прийнятий на облік 24.04.2023 рокуза за зверненням офіцера запасу, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № 5112-7001725854 від 17.04.2023 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зазначено, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд та процесуальною гарантією доступу до суду. Виходячи зі змісту цієї статті справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. В клопотанні слідчим зазначено, що необхідно накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно зазначає, що слідчий в розумінні вимог ст.132 КПК України слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, у кримінальному провадженні не призначено проведення експертиз з вказаним майном.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

Враховуючи те,що орган досудового розслідування у розумінні ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також не надав оцінку правовим підставам арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.

Повернути тимчасово вилучене в ході проведення огляду майно (тимчасове посвідчення війсковозобовязаного НОМЕР_1 від 04.05.2023 та довідку військово-лікарської комісії №2934 від 25.04.2023 видані ІНФОРМАЦІЯ_2 ), особі у якої воно було вилучено - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
111123955
Наступний документ
111123957
Інформація про рішення:
№ рішення: 111123956
№ справи: 495/5332/23
Дата рішення: 25.05.2023
Дата публікації: 07.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (25.05.2023)
Дата надходження: 23.05.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
25.05.2023 11:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИШКО ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
МИШКО ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ