Справа № 347/1342/21
Провадження № 11-кп/4808/273/23
Категорія ч.1 ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
24 травня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021095190000032 за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2023 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання - 3 (три) місяці арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку суду.
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15.11.2021р., за яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України ухвалено виконувати самостійно.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
20.02.2021 в нічну пору доби ОСОБА_8 , від свого місця проживання на власному автомобілі марки Фольксваген Гольф на іноземній реєстрації приїхав у селище Кути Кутської селищної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області. Відтак ОСОБА_8 згаданим автомобілем заїхав на прилеглу територію багатоповерхового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час перебував автомобіль марки ВАЗ 2107 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 1993 року випуску червоного кольору власником якого являється згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_10 , житель м. Васильків Київської області. На даний час користувачем згаданого автомобіля являється ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 житель АДРЕСА_3 .
В подальшому ОСОБА_8 впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, підійшов до транспортного засобу, який перебуває в користуванні ОСОБА_11 , шляхом вільного доступу таємно викрав із салону автомобіля автомагнітолу марки Pioneer модель MVH-S120 UB/UBG вартість якої становить, згідно висновку експерта від 18.06.2021, 1 394 (тисячу триста дев'яносто чотири) гривні та з моторного відсіку акумуляторну батарею марки DIESEL модель Turbo 63 А/год., вартість якої становить, згідно висновку експерта від 18.06.2021, 1 344 (тисячу триста сорок чотири) гривні.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_8 місце вчинення кримінального правопорушення покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 2738 (дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_8 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Не погодившись з вказаним вироком суду, адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати вирок в частині призначеного ОСОБА_8 покарання та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сторона захисту вказує, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме: ОСОБА_8 як на досудовому розслідуванні, так і в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що вчинив крадіжку у зв'язку з важким матеріальним становищем. Посилаючись на презумпцію невинуватості, вважає, що суд безпідставно врахував той факт, що в провадженні Вижницького районного суду Чернівецької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022262060000380 від 09.09.2022 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також зазначає, що кримінальне правопорушення у даному провадженні ОСОБА_8 вчинив 20.02.2021 року, тобто до ухвалення вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 15.11.2021 року, а тому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги;
- прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні вважала, що вимоги апеляційної скарги захисника щодо зміни вироку в частині призначення покарання підлягають задоволенню та не заперечувала проти призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, заяв про розгляд апеляційної скарги за його участю та про відкладення розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження за відсутності потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи, що фактичні обставини провадження та кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників судового провадження не оскаржуються, тому висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин та правильність кваліфікації дій обвинуваченого апеляційним судом не перевіряються.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 вказує на незаконність вироку суду в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання і вважає його несправедливим через суворість.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання”, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й його обставин.
Відповідно до ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Зі змісту мотивувальної частини оскарженого вироку вбачається, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини провадження й особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Зокрема, суд визнав обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, те, що обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю даного кримінального проступку, по місцю проживання характеризується позитивно, згідно характеристики виданої виконкомом Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області від 27.07.2022р., проживає у важких матеріальних умовах, на обліках у психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться, згідно довідки Вижницької міської лікарні від 11.06.2021р., шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, який не бажає йому суворої кари.
Разом з тим, призначаючи один із найсуворіших видів покарання з тих, що передбачені за інкримінований кримінальний проступок, суд належним чином не мотивував рішення щодо неможливості застосування менш суворого виду покарання, які визначені санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.
Так, санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Колегія суддів вважає, що призначивши ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 3 місяці, суд першої інстанції хоч і не вийшов за межі санкції вказаної частини статті закону про кримінальну відповідальність, але призначив покарання, яке за своїм видом та розміром є явно несправедливим через суворість.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, дані про особу винного, та обставини, які пом'якшують покарання.
Під час апеляційного розгляду захисник зазначила, що обвинувачений щиро шкодує про вчинене, усвідомив у повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, став на шлях виправлення, та долучила підтверджуючі документи про те, що ОСОБА_8 з 10.04.2023 року працевлаштований у ВАТ «Путильський Райагрохім» на посаду водія, за місцем роботи характеризується позитивно.
Також з мотивувальної частини оскаржуваного вироку вбачається, що суд, призначаючи обвинуваченому покарання, враховує і той факт, що в провадженні Вижницького районного суду Чернівецької області перебуває на розгляді кримінальне провадження , внесене до ЄРДР за №12022262060000380 від 09.09.2022р. про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що врахування такого факту при призначенні покарання є неприпустимим, оскільки носить упереджений характер та свідчить про порушення презумпції невинуватості особи.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання, а тому вирок суду необхідно змінити в частині призначеного покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, працевлаштований водієм у ВАТ «Путильський Райагрохім», позитивно характеризується за місцем проживання та праці, проживає у важких матеріальних умовах, на обліках у психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться, думку потерпілого, який не бажає обвинуваченому суворої кари.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України колегія суддів визнає обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку, повне відшкодування потерпілому завданої шкоди.
Колегія суддів вважає, що відсутні обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України.
Колегія суддів, враховуючи сукупність вищевказаних обставин, вважає що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, яке буде справедливим та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції необхідно змінити у частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,408,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2023 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання.
Вважати, що ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України за вироком суду.
Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5