Провадження № 11-кп/803/1624/23 Справа № 205/5593/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про скасування вироку та звільнення від подальшого відбування покарання, -
Оскаржуваною ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про скасування вироку та звільнення від подальшого відбування покарання.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив, що процедура передачі громадянина України ОСОБА_7 , засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні відбулася в рамках кримінально-процесуального законодавства України, зокрема, глави 46 КПК України, вирок відносно ОСОБА_7 був приведений у відповідність із законодавством України ухвалою суду, що набрала законної сили, і саме цей процесуальний документ є належною правовою підставою для подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_7 про скасування вироку Калузького районного суду Калузької області від 30 грудня 2013 року у зв'язку із початком російської агресії та розірванням у 2018 році багатостороннього договору про союз та дружбу між Україною та росією, та звільнити ОСОБА_7 достроково.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано того, що ОСОБА_7 засуджений вироком Калузького районного суду Калузької області Російської Федерації від 30 грудня 2013 року до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років, який ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року було приведено у відповідність до законодавства України.
Вказує, що у зв'язку із початком російської агресії проти України та розірванням у грудні 2018 року багатостороннього договору про союз та дружбу між Україною та росією відносини між державами були припинені, що у тому числі стосується і виконання кримінальних вироків іншої держави.
Зазначає, що відповідно до ст. 70 Віденської конвенції у випадку розірвання договору кожна із сторін може має право не виконувати свої обов'язки перед іншою.
Вважає, що вирок Калузького районного суду Калузької області Російської Федерації від 30 грудня 2013 року не повинен виконуватись Україною.
Заслухавши суддю-доповідача; думку засудженого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на її задоволенні; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість апеляцйної скарги з наступних підстав.
Так, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі відсутності міжнародного договору положення цієї глави можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 602 КПК України запит про виконання вироку суду іноземної держави, крім запиту про передачу засудженої особи, Міністерство юстиції України розглядає протягом тридцяти днів з моменту його надходження. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.
Зфактичних обставин справи вбачається, що вироком Калузького районного суду Калузької області від 30.12.2013 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 30, п. «а» ч. 2 ст. 105, ч. 1 ст. 105, ч. 3 ст. 69 КК Російської Федерації, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Вказаний вирок суду набрав законної сили 29.04.2014 року.
01.02.2016 року наказом №271/5 Міністерством юстиції України було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_7 .
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 року було задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Відповідно до вказаної ухвали, вирок Калузького районного суду Калузької області РФ від 30.12.2013 року відносно ОСОБА_7 було приведено у відповідність із законодавством України, визначено що ч. 3 ст. 30, п. «а» ч. 2 ст. 105 КК РФ відповідає ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а ч. 1 ст. 105 КК РФ відповідає ч. 1 ст. 115 КК України, та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років.
На підставі постанови Дзержинського районного суду Калузької області від 17.10.2016 року, що набрало законної сили 28.10.2016 року, засудженого ОСОБА_7 було передано для подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі до України.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 стосовно того, що вирок суду за яким ОСОБА_7 відбуває покарання не має виконуватися в Україні, оскільки через початок військової агресії РФ проти України між державами були припинені дипломатичні відносини, зокрема і в тій частині, що стосуються виконання вироку іноземної держави, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Так, з наведеного вбачається, що у відповідності до національного законодавства України було проведено процедуру передачі ОСОБА_7 , засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні, вирок Калузького районного суду Калузької області РФ від 30.12.2013 року у відношенні ОСОБА_7 був приведений у відповідність із законодавством України ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 року, що набрала законної сили, у подальшому не була скасована, не втратила чинності та згідно із ч. 1 ст. 604 КПК України саме вона є підставою для подальшого відбування засудженим ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 602 КПК України встановлено, що вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України в частині подальшого відбування покарання навіть у разі відсутності міжнародного договору із вказаного питання між державами.
Аналізуючи обставини, на які посилається ОСОБА_7 у своєму клопотанні, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що вони не є підставою для припинення відбування цим засудженим призначеного йому покарання. Апеляційними доводами захисника правильність вказаних висновків не спростовується, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 537, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про скасування вироку та звільнення від подальшого відбування покарання, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4