Провадження № 11-сс/803/1183/23 Справа № 202/7411/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
22 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув в закритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 62023050010001056, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровського області, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, має дитину 2019 року народження, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, командиром 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
захисника ОСОБА_4
в режимі відеоконференції
підозрюваного ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_7
За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2023 року частково задоволено клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів, а саме до 25 червня 2023 року включно, з визначенням застави в розмірі 75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 201300 гривень.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а також наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, оскільки він є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, разом зі свідками проходить військову службу.
В апеляції:
- захисник ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді змінити в частині визначення місця перебування підозрюваного в населеному пункті, в якому тимчасово дислокується військова частина НОМЕР_1 , на місце його постійної реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , або за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 за її юридичною адресою.
В обґрунтування вказує, що підозра ОСОБА_5 в вчиненні інкримінованого злочину не є обґрунтованою.
Також вказує, що визначення ухвалою слідчого судді пункту перебування підозрюваного в населеному пункті, де дислокується військова частина НОМЕР_1 , унеможливлює дотримання підозрюваним процесуального обв'язку утримання від спілкування зі свідками по справі, які перебувають на військовій службі саме за даним місцем розташуванням частини. Зазначає, що на даний час військова частина НОМЕР_1 дислокується щонайменше в трьох місцях, однак в ухвалі суду не конкретизовано, в якому саме місці має знаходитись підозрюваний.
Заслухавши підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані.
Згідно матеріалів справи слідує, що 10 квітня 2023 року до ЄРДР за № 62023050010001056 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
15 квітня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Слідчий суддя в повній мірі з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, оскільки він є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, разом зі свідками проходить військову службу.
Отже, обрання судом першої інстанції запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги захисника відносно того, що не визначення ухвалою слідчого судді пункту перебування підозрюваного в населеному пункті, де дислокується військова частина НОМЕР_1 , унеможливлює дотримання підозрюваним процесуального обв'язку утримання від спілкування зі свідками по справі, які перебувають на військовій службі саме за даним місцем розташуванням частини, в даному випадку є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, в тому числі виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як слідує зі змісту оскаржуваної ували слідчого судді, останній поклав на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому дислокується військова частина, в якій він проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або командира військової частини, повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування - несення військової служби.
Тобто, слідчий суддя не покладав на підозрюваного ОСОБА_5 процесуального обв'язку утримання від спілкування зі свідками по справі, що в свою чергу не потребує вирішення питання, на яке посилається захисник в своїй апеляції.
При цьому, слід зазначити, що визначення місця і порядок утримання осіб, відносно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначається на підставі Закону України “Про попереднє ув'язнення”, а не судом.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала про застосування запобіжного заходу у виглядіу тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194, 199 КПК України, є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 62023050010001056, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3