Справа № 760/453/22
Провадження № 2/127/547/23
(заочне)
16 травня 2023 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Петуховій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
05.01.2022 позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Герасимчука О.О. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Мотивуючи позов тим, що 11.07.2021 ОСОБА_1 підписала договір про правову допомогу «Договір із захисником» з адвокатом Бабошиним А.С., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5990 від 23.11.2017. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 зобов'язувався здійснювати захист ОСОБА_1 на умовах та в порядку, передбаченому Договором у кримінальному провадженні, цивільному провадженні, адміністративному провадженні. Згідно пункту 3.1. договору ОСОБА_2 було сплачено 26800 грн, що на момент укладення еквівалентно 1000 доларів США. Також, пунктом 3.2 договору встановлено, що у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, кошти в розмірі 26800 грн повертаються в повному обсязі на протязі трьох днів. Пунктом 7.1. встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. Оплата здійснювалася у повному обсязі під час підписання договору. Однак адвокат Бабошин А.С. не виконував покладені на нього обов'язки, не з'являвся на судові засідання, не повідомляв обставини справи та не вчиняв жодні дії для вирішення справи з якою звернулася ОСОБА_1 . Наразі ОСОБА_2 не відповідає на телефонні дзвінки ОСОБА_1 , до того ж кошти ОСОБА_2 повернуто не було, тому умови вищевказаного договору не виконано. Позивач ОСОБА_1 була змушена звернутися до Національної поліції України Головного управління поліції у Вінницькій області Вінницьке районне управління поліції з заявою про невиконання ОСОБА_2 належних йому обов'язків, у листі Національної поліції України Головного управління національної поліції Вінницької області Вінницьке районне управління поліції від 21.10.2021 встановлено, що ознаки кримінального правопорушення відсутні, оскільки договір між позивачем та відповідачем носить цивільно-правовий характер, однак зі сторони адвоката Бабошина А.С. дійсно послуги були надані не в повній мірі і справа не доведена до кінця, що за договором ОСОБА_2 визнає та зобов'язаний повернути кошти ОСОБА_1 . З огляду на викладені обставини позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у загальному розмірі 27935,85 грн, з яких: 26800,00 грн - сума боргу, 756,98 грн - інфляційні втрати, 378,87 грн - 3 % річних.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін.
15.08.2022 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва дану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області.
18.01.2023 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області дану цивільну справу передано на розгляд Вінницького міського суду Вінницької області.
01.03.2023 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області справу прийнято до провадження судді Шаміної Ю.А. та призначено судове засідання.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Натомість, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук О.О., який діє на підставі ордера серії ВН №194559 на надання правової допомоги від 28.12.2021, подав 09.05.2023 до суду клопотання (вх. №36198) згідно якого просив судове засідання провести без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 11 липня 2020 року адвокат Бабошин Андрій Сергійович, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали Договір із захисником згідно пункту 1.1 якого адвокат зобов'язався здійснювати захист клієнта на умовах та в порядку передбаченому договором в кримінальному провадженні, цивільному провадженні, адміністративному провадженні (а.с. 9-10).
Згідно п. 2.9 Договору адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати в усному порядку (за окремою вимогою - письмово) клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про рух провадження.
У п.п. 3.1.-3.2. Договору сторони домовились, що гонорар за договором та розміри оплати за конкретні дії адвоката встановлять 26800 грн, на момент укладення еквівалентно 1000 дол. США. За не виконання взятих на себе зобов'язань, кошти сплачені замовником, повертаються у повному обсязі.
Як слідує із запису адвоката Бабошина А.С. у вищевказаному договорі кошти отримані в повній мірі, а саме в розмірі 26800 грн. в день підписання договору. У разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань кошти в розмірі 26800 грн повертаються замовнику на протязі трьох днів. Орієнтовний строк виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення квартири становить 15.10.2020 р.
20.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із зверненням щодо невиконання умов договору щодо надання послуг адвокатом ОСОБА_2 .
За результатами розгляду вказаного звернення Вінницьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 21.10.2021 встановлено, що зі сторони адвоката дійсно послуги були надані не в повній мірі і справа не доведена до кінця, що ОСОБА_2 визнає та зобов'язується повернути частину виплаченого йому авансу. У зв'язку з тим, що дані спірні питання, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носять цивільно-правовий характер, для вирішення питань про повернення коштів рекомендовано звернутися до суду (а.с. 11).
Зокрема, як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_2 , відібраних 14.10.2021 ДОП СДОП Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Суворова О.О., ОСОБА_2 дійсно уклав договір із ОСОБА_1 з приводу судових справ, які тривали у неї та її дочки з колишнім зятем відносно квартири, яка зі слів ОСОБА_1 була нею придбана та в одній другій частині зареєстрована за колишнім зятем. ОСОБА_2 за певний період часу надавалися письмові юридичні послуги з приводу її справ, оскільки його бачення на вирішення даної справи повністю відрізнялися від бачення ОСОБА_1 , тому він призупинив надання юридичних послуг. Оскільки ОСОБА_2 як адвокат не відпрацював отриманий гонорар, зобов'язався віддати кошти в найкоротший термін (а.с. 46).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги це договір про надання послуг.
Укладений між сторонами договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 903 ЦК України у випадку, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ч.3 ст. 652 ЦК України).
За положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Закон визначає, що видами правової допомоги є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 цього Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до нього застосовуються загальні вимоги договірного права.
Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (ч. 5 ст. 27 Закону).
Згідно положень статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Водночас договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачка свої зобов'язання за договором виконала та сплатила відповідачу гонорар у розмірі 26800,00 грн, водночас доказів виконання відповідачем своїх обов'язків за договором про правову допомогу суду не надано.
Натомість, відповідач в порушення вимог статей 509, 526, 901 ЦК України та умов договору від 11.07.2020 зобов'язання за вказаним договором не виконав, фактично не надав весь об'єм послуг на отриману суму гонорару, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, сам відповідач у своїх поясненнях, наданих при розгляді звернення ОСОБА_1 Вінницьким РУП ГУНП у Вінницькій області, визнав невиконання ним умов договору.
Виходячи із зазначеного, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, приймаючи до уваги вимоги позивачки, надані суду докази та розрахунки, які відповідачем не спростовані, оскільки жодних заперечень щодо визначеної позивачкою суми, а також доказів на підтвердження наданих послуг за договором останнім не надано, суд дійшов висновку, що грошові кошти, внесені позивачкою ОСОБА_1 на виконання умов договору із захисником від 11.07.2020 та отримані ОСОБА_2 , знаходяться в останнього без достатніх на те правових підстав, тому відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача згідно положень статті 625 ЦК України індексу інфляції та трьох процентів річних.
Так, відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).
При цьому у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 760/6938/16-ц (провадження № 61-22875св19) зазначено, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Унаслідок чого у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Відповідно до наведеного позивачкою розрахунку утворилася заборгованість у загальному розмірі 27935,85 грн, яка складається із: 26800,00 грн - боргу, 756,98 грн - інфляційних втрат, 378,87 грн - 3% річних.
Дана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів. Суд звертає увагу, що відповідачем вказаний розрахунок жодним чином не спростований.
За правилами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 992,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 629, 901, 903, 12121 ЦК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 27935,85 грн (двадцять сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень вісімдесят п'ять копійок), яка складається із: 26800,00 грн - борг, 756,98 грн - інфляційних втрат, 378,87 грн - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) судового збору.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 :
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна