Провадження № 11-кп/803/879/23 Справа № 183/7425/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю (в режимі відеоконференції):
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000003090,за апеляційною скаргою прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, -
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в органах держаної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, не оскаржуючи правильність встановлення судом фактичних обставин справи та доведеність вини обвинуваченої, зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що судом при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 10 років в резолютивні частині вироку чітко не визначено, яких саме посад та якої саме діяльності стосуються застосовані обмеження, у зв'язку з чим при виконанні вироку виникнуть суперечності.
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на десять років.
Обвинувачену ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що остання за обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, які в апеляційному порядку не оскаржуються, з початку вторгнення збройних сил російської федерації на територію м. Куп'янська Харківської області, тобто з 27.02.2022 року, до моменту звільнення Збройними силами України м. Куп'янська, тобто до 10.09.2022 року, перебуваючи на території смт. Ківшарівка, м. Куп'янськ Харківської області, публічно заперечувала здійснення збройної агресії проти України, звертаючись до його мешканців, що саме Україна перша розпочала цю війну, а також публічно закликала до підтримки рішень та дій держави-агресора російської федерації, направлених на встановлення контролю над тимчасово окупованими територіями України та їх приєднання до складу російської федерації.
Вказані дії ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 111-1 КК України як публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, а також публічний заклик громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора (колабораційна діяльність).
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав; обвинувачену та її захисника, які, кожен окремо, не заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, в силу п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Висновки суду першої інстанції про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведеність її вини та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 111-1 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст. ст. 394, 404 КПК України вирок суду у цій частині колегією суддів не переглядається.
Аналізуючи доводи прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання, колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 53 цього Кодексу.
Санкцією ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Згідно із п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 7 “Про практику призначення судами
кримінального покарання" в редакції від 06.11.2009 року рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в
резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК ( 2341-14 ) зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 02.02.2022 року у справі №344/16025/18, згідно із якою у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Більш того, покарання має формулюватися таким, чином щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов'язане вчинення кримінального правопорушення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що оскаржуваним вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на десять років, без подальшої конкретизації обсягу застосованих обмежень.
З зазначеного вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, не сформулював зміст резолютивної частини вироку належним чином, не визначивши чітко характер посад та/або вид (рід) тієї діяльності, права займати які (займатися якою) позбавляється обвинувачена.
Таким чином, призначене обвинуваченій ОСОБА_7 покарання не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання, через що вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку відповідно до апеляційних вимог прокурора.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, - скасувати в частині призначення покарання.
Ухвалити у цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 10 років.
В іншій частині вирок суду - залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Негайно після проголошення вручити копію вироку обвинуваченій, прокурору.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4