Справа №: 148/543/23
25 травня 2023 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 024240 від 17.03.2023, ОСОБА_1 17.03.2023 о 11:50 год. по вул. Леонтовича, м. Тульчин, керував автомобілем «Ford Edge» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак у попередньому судовому засіданні останній вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та зазначив, що переконався, що з ліва та права нікого немає та виїхав на головну дорогу, однак на дорогу вибіг ОСОБА_2 та після чого, останній різко загальмував, але при цьому зробив наїзд на потерпілого. Після ДТП, одразу викликав екстрену медичну допомогу та поліцію.
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився однак, в матеріалах справи є його пояснення, згідно яких, на думку потерпілого транспортних засобів на дорозі не було, тому він почав переходити дорогу у невстановленому місті, однак коли останній був на ділянці розділової смуги на нього допустив зіткнення ОСОБА_1 , після чого потерпілий був доставлений до лікарні. Жодних претензій до водія автомобіля не має.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), схему місця ДТП (а.с. 3), рапорт (а.с.4), заяву від 17.03.2023 (а.с. 5), пояснення (а.с. 6, 7), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 8), результат огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер» - 0,00 % проміле (а.с. 9), фототаблиці (а.с. 11, 12), постанову про накладення адміністративного стягнення (а.с. 13), суд встановив наступне.
Частиною статті 124 КУпАП, встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У розділі 1 Правил дорожнього руху визначено, що дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Відповідно п. 4.7 ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Згідно п.п. «б» п. 4.14 ПДР пішоходам забороняється раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід, допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину.
Разом з тим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зібрано достатніх і переконливих доказів наявності його вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та останній вину не визнав, потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак, з доданих до матеріалів пояснень потерпілого встановлено, що ОСОБА_2 у порушення наведених пунктів ПДР, здійснював перехід дороги у не встановленому місці, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , та жодних претензій до водія немає, оскільки розуміє той факт, що переходив дорогу у не встановленому місці, що призвело до виникнення ДТП.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вину у вчиненні правопорушень не визнав, наявні пояснення потерпілого у матеріалах справи, вказують на те, що вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП немає, тому суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 173,185, 247, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: