Справа №: 148/244/23
Провадження № 2/148/233/23
25 травня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О.,
за участю секретаря Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Представник АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 16 квітня 2013 року. При цьому, ОСОБА_2 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримав відповідну кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4700 грн. 00 коп, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 , як позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та у межах встановленого кредитного ліміту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, про що позивач дізнався 09.03.2022 року. Спадкоємицею померлого відповідно до повідомлення нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори є Квасова Т.В., оскільки вона прийняла спадщину. 01 червня 2022 року до спадкоємця позичальника направлено лист-претензію, але ніяких дій не було виконано. Позивач вважає, що відповідачка прийняла спадщину, до складу якої входять в тому числі і зобов'язання померлого позичальника. Станом на дату смерті ОСОБА_2 його заборгованість перед банком за кредитним договором № б/н від 16.04.2013 становить 5828 грн. 21 коп., яка складається з: 5607,51 грн - заборгованості за тілом кредиту, 220,7 грн - заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з чим, представник позивача просить суд стягнути з відповідачки зазначену вище заборгованість та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
У судові засідання призначені на 08 травня 2023 року та 25 травня 2023 року представник позивача за дорученням Балагурак В.В. (а.с.81), будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи не з'явилась. Подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 , яка була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву (а.с.154), в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує, просить справу розглянути у її відсутності та у зв'язку з визнанням нею позову до початку розгляду справи по суті просить вирішити питання про повернення 50 відсотків судового збору позивачу з державного бюджету.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд з враховуючи положення ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає до задоволення з огляду на таке.
Так, як достовірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 16 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.28).
Згідно з довідкою позичальнику ОСОБА_2 було надано кредитні картки (а.с.64):
№ НОМЕР_1 , дата відкриття 16.04.2013, термін дії 04/16, № НОМЕР_2 , дата відкриття 20.09.2013, термін дії 09/17, № НОМЕР_3 , дата відкриття 11.03.2015, термін дії 01/18 та № НОМЕР_4 , дата відкриття 28.02.2018, термін дії 01/22.
Позивач 16.04.2013 здійснив старт карткового рахунку НОМЕР_1 та надав 16 квітня 2013 року ОСОБА_2 у користування грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 800,00 грн на вказаний вище картковий рахунок, який 16.04.2013 було зменшено до 300,00 грн, 11.05.2013 було збільшено до 1800,00 грн, 20.09.2013 - збільшено до 2800,00 грн, 23.09.2013 - збільшено до 3300,00 грн, 11.01.2014 - збільшено до 4300,00 грн, 14.07.2015 - зменшено до 4000,00 грн, 31.01.2017 - збільшено до 4700,00 грн, а 07.09.2018 - зменшено до 0,00 грн (а.с.27).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 25 серпня 2021 року Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.69).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 16.04.2013 за клієнтом ОСОБА_2 станом на 25.08.2021 рахувалась заборгованість на загальну суму 5828,21 грн, з якої 5607,51 грн - заборгованість за тілом кредиту, 220,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.9-19).
02.02.2022 АТ КБ «ПриватБанк» на адресу Тульчинської державної нотаріальної контори була відправлена претензія кредитора від 01.02.2022 (а.с.72).
Із повідомлення Тульчинської нотаріальної контори від 15.02.2022 (а.с.73) вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 129/2022 (номер у спадковому реєстрі 69132371) на підставі претензії кредитора та додаткова інформація при зверненні інших спадкоємців буде додатково направлена кредитору.
11 березня 2022 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено лист-претензію щодо проведення оплати заборгованості померлого ОСОБА_2 за кредитним договором з АТ КБ «Приватбанк» від 16 квітня 2013 року (а.с.74), але з позовної заяви вбачається, що ніяких дій задля погашення заборгованості відповідачка не виконала.
Із довідки наданої виконавчим комітетом Тульчинської міської ради від 22.02.2022 № 282 (а.с.102) встановлено, що ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно а/з 730, дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 та на день смерті він з ОСОБА_1 проживали разом за однією адресою, вели спільне господарство.
Із повідомлення Тульчинської міської ради від 07 лютого 2023 року (вих. № 02-22-434 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.89).
Відповідно до заяви від 12.03.2022 № 259 (а.с.103) вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадкове майно, яке було власністю померлого. Відмова від прийняття спадщини у встановлений законом строк у матеріалах справи відсутня.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно ч. 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не відмовився від неї.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
Судом перевірено: строки пред'явлення вимоги кредитором спадкодавця до спадкоємиці боржника, які визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора (розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, відповідає сумі заявлених позивачем вимог).
Обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, що відповідає позиції Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі № 640/6274/16-ц та від 24.11.2021 року у справі № 615/473/20.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.03.2022 взнав про те, що після смерті позичальника 19.08.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та направив останній лист-претензію (а.с.74), який був відправлений відповідачці 01.06.2022, що підтверджується реєстром 1 форми 103 та фіскальним чеком ДД ПАТ «УКРПОШТА». Однак відповідачкою заборгованість погашена не була та відповідач протягом шести місяців звернувся до суду задля захисту своїх порушених прав, у зв'язку з чим, дотримався визначеного законодавством строк щодо права пред'явлення своїх вимог до спадкоємця.
Статтею 12 ЦПК України передбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця є обґрунтованими, тому з урахуванням норм матеріального права та представлених доказів, позовна заява підлягає до задоволення.
Також відповідачкою заявлено про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, у зв'язку із визнанням нею позову до початку розгляду справи по суті, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне повернути позивачу, який сплатив судовий збір у даній справі, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду (а.с.1), що складає 1342,00 гривень, інші 50 відсотків у сумі 1342,00 підлягають стягнення з відповідачки на загальних підставах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
У відповідності до ст. ст. 11, 15, 16, 1281, 1282 ЦК України та керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ-14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, IBAN НОМЕР_7 ), заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.04.2013 року в розмірі 5828,21 (П'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 21 коп., а також суму судового збору в розмірі 1342,00 (Тисяча триста сорок дві) гривні.
Повернути Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ-14360570, з державного бюджету України 50 відсотків понесених ними судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1342,00 грн, сплачених за платіжним дорученням № ІНВ99В3VPA від 19.01.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.О.Дамчук