Справа № 723/4591/22
Провадження № 2/723/477/23
18 травня 2023 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області, в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.,
при секретарі Петреску Л.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, посилаючись на те, що 23.07.2022 року, о 15 год. 20 хвилин в м. Сторожинець, по вулиці Б. Хмельницького, трапилася дорожньо - транспортна пригода за участю позивача та відповідача. В результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.10.2022 року у справі № 723/2508/22, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, адвокатом Псарюк В.П. в інтересах ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати постанову Сторожинецького районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05.12.2022 року в задоволенні апеляційної скарги адвоката Псарюк В.П. відмовлено, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.10.2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо відповідача за ст. 124 КУпАП залишено без змін.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «OPEL - ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 яким керував позивач, зазнав значних ушкоджень та як наслідок він зазнав матеріального збитку.
Експертним висновком встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «OPEL - ASTRA» 1998 року випуску ідентифікаційний номер НОМЕР_2 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 44106 гривень, 45 коп. Відповідач не застрахував свою цивільну відповідальність та шкоду позивачу не відшкодував.
Через протиправну поведінку відповідача, у зв'язку з пошкодженням автомобіля, позивачу були спричинені моральні страждання, які стали наслідком тривалої зміни усталеного способу і ритму життя.
Також позивач вказує, що у зв'язку з розглядом справи поніс витрати на правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «OPEL - ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 44106 гривень, 45 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 гривень та судові витрати, які складються з витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 11784,75 гривень та 3000 гривень - експертний виновок.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позові.
Відповідач та його представник у судовому засіданні щодо задоволення позову вказали, що його слід задоволити чатково. Зокрема, вказали, що визнають визначену згідно висновку експертизи вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику автомобіля OPEL-ASTRA д.р.н. НОМЕР_1 1998 року виготовлення внаслідок його пошкодження на суму 22495 гривень 92 копійки у зв'язку із механічним пошкодженням автомобіля ОСОБА_1 .. Також, вказали, що позивач погоджується із заявленою позивачем сумою витрат 3000 гривень, пов'язаних із залученням експертів та сплаченою сумою за проведення експертизи № 106/22 від 18.11.2022 року. Проте, не можуть погодитись із заявленою позивачем моральною шкодою на суму 10 000 (десять тисяч) грн., розмір якої є явно завищеним та несправедливим. Також заперечували, щодо заявленої позивачем суми щодо оплати професійної правничої допомоги на загальну суму 11 784 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 75 коп.,
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником автомобіля марки «OPEL - ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 23.07.2022 року, о 15:20 годин водій ОСОБА_3 в м. Сторожинець, по вулиці Б. Хмельницького, керуючи автомобілем марки «OPEL VECTRA -С», іноземної реєстрації НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не вибрав безпечного інтервалу, не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з автомобілем «OPEL - ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.10.2022 року у справі № 723/2508/22, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. Не погоджуючись із таким рішенням суду, адвокатом Псарюк В.П. в інтересах ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05.12.2022 року в задоволенні апеляційної скарги адвоката Псарюк В.П. відмовлено, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.10.2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП залишено без змін.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «OPEL - ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав значних ушкоджень та як наслідок позивач зазнав матеріального збитку.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконанню робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, якґ'особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробили або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Експертним висновком №106/22 ВІД 18.11.2022 РОКУ встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «OPEL - ASTRA» 1998 року випуску ідентифікаційний номер НОМЕР_2 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 44106 (сорок чотири тисячі сто шість тисяч) гривень, 45 коп.
Вартість матеріального збитку становить 22495 (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень, 92 коп.
Згідно частини першої статті 1166 ПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій Підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.
Крім того, відповідно до Закону України № 1961-IV, цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів належить до сфери обов'язкового страхування відповідальності.
Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно- правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду заподіяну життю, здоров'ю та /або майну потерпілого.
Відповідач не застрахував свою цивільну відповідальність.
Відповідач повинен сплатити позивачу розмір відновлювального ремонту автомобіля який визначений в сумі 44106 (сорок чотири тисячі сто шість тисяч) гривень, 45 коп.
Тому позов у цій частині підлягає задоволенню і з відповідача слід стягнути розмір відновлювального ремонту автомобіля який визначений в сумі 44106, 45 гривень.
Стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди та витрати на правничу допомогу суд дійшов висновку, що такі вимоги слід задоволити частково.
Верховним Судом України в п.3 Постанови Пленуму “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ” від 31.03.1995 року № 4 зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ...інших цивільних прав,., .у порушенні нормальних життєвих зв яікій через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Також п.9 Постанови цього ж Пленуму Верховного Суду України звернуто зокрема увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Саме виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру та обсягу спричинених страждань та у зв'язку з протиправною поведінкою винної особи суд задовольняє позовні вимоги позивача.
У даній дорожньо-транспортній події, за наслідками якої позивач звернувся до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, як свідчать матеріали справи, мало місце незначне зіткнення в попутному напрямі транспортних засобів через неуважність відповідача, внаслідок якого отримали незначні механічні ушкодження транспортні засоби. Жодних ознак того, що позивач «пережив страх за своє життя» не виявлено, також перебільшеною інформацію про те, що саме після ДТП він «втратив сон і тривалий час був пригнічений і знервований тощо». Також відсутні докази звернення за медичною, психологічною допомогою позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню моральна шкоди в розмірі 2000 грн.
Також суд дійшов висновку, що не підлягають відшкодуванню заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі через наступне.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд вважає, що позивачем значно завищені загально прийнятні вимоги щодо оформлення та подання документів для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, детальний розрахунок таких витрат і клопотання стягнути ці витрати повинна містити позовна заява по суті спору. Така вимога закріплена в ч. 1 ст. 134 ЦПК попереднє визначення суми судових витрат), п. 9 ч. 1 ст. 175 ЦПК (вимоги до позовної заяви), п. 7, 8 ч. З ст. 178 ЦПК (вимоги до відзиву).
В цьому розрахунку сторона зазначає попередні і орієнтовні суми всіх судових витрат, які вона вже понесла або планує понести у зв'язку з розглядом судової справи.
Зокрема, згідно ч. 1 ст.134 ЦПК України, якою регулюється попереднє визначення суми судових витрат, слідує, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як зазначено у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року за № 904/4494/18 ( пункт 6.52) «3 огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат».
Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано належним чином саме такий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначено лише загальну суму 11 784,75 грн., яка є явно завищеною та не відповідає як складності даного позову так витратам по часу і докладених зусиллях по його формуванню та подальшої реалізації.
Так, у Постанові Верховного Суду у справі № 922/676/21 від 14.12.2021 року окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити не співмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечується дотримання принципу змагальності.
За правилом, установленим ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст.137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Зокрема, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( ч.2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Зокрема, із долученого до справи Договору про надання правової допомоги від 25 липня 2022 року та Акту приймання виконаних робіт про надання правової допомоги від 28 грудня 2022 року слідує, що загальна вартість наданих послуг становить 11784.75 грн., із яких вартість надання правничої допомоги за роз'яснення законодавства з приводу особливостей дії особи при ДТП - 650,25 гри., роз'яснення законодавства до положень КУпАП - 1240 грн., складання заперечення на апеляційну скаргу - 2481 грн., роз'яснення положень ЦК, ЦКП України - 2481 грн., складання позовної заяви - 4962 грн.
Із наведених вище правових норм слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути не лише належним чином документально оформлені та підтверджені, але й доведені. Відсутність документального підтвердження таких витрат, а також їх об'єктивного розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд бере до уваги твердження відповідача, що про його скрутне фінансове становище, тривалу відсутність постійного місця роботи, що він є учасником бойових дій, інвалідом 3 групи, через важкий стан здоров'я вимушений час від часу звертатися до медичних закладів для надання медичної допомоги, відсутність будь-яких доходів крім пенсії.
Верховний Суд при винесенні Ухвали від 04.08.2021 року за розглядом справи № 759/2921/19 постановив: «Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами».
«Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19)»
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20).
Разом з тим, інформація, яка міститься в Договорі, що наданий суду та долучений до справи, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір їх вартості, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, із рішень Верховного Суду слідує, що не подання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку із зазначенням затраченого часу (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Заявлену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, суд вважає не співмірною до заявлених позовних вимог, оскільки ця категорія справ є справами незначної складності, по них є стала судова практика, а тому оформлення відповідних процесуальних документів, у т.ч. позовної заяви не потребувало будь-яких додаткових зусиль та знань. Як наслідок, сума витрат на її оформлення 4962 грн. є явно завищеною та такою, що не відповідає як вимогам чинного законодавства, так судовій практиці Верховного Суду.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позивачем не надано належних та достатніх доказів для задоволення у повному обсязі вимоги про стягнення з відповідача суми втрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням № 8-рп/2002 від 07.05.2002 р. та № 15-рп/2002 від 09.07.2002 Конституційний Суд України роз'яснює, що Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному громадянину України гарантується право на судовий захист своїх інтересів у суді, а згідно приписів ч. 2, 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Враховуючи викладене з відповідача слід стягнути судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7000 гривень та судові витрати на експертний висновок 3000 гривень.
На підставі ст.ст.22, 988, 999, 1187, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «OPEL - ASTRA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 44106 (сорок чотири тисячі сто шість) гривень, 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на експертний висновок 3000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26 травня 2023 року.