Справа № 930/748/23
Провадження №2/930/323/23
24.04.2023 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Войницької Т.Є.
за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Немирівська спеціалізована пересувна механізована колона №63 про зняття арешту з нерухомого майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Немирівська спеціалізована пересувна механізована колона №63 про зняття арешту з нерухомого майна, а саме зняти заборону на нерухоме майно : житловий будинок по АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження : 12237125 , дата , час державної реєстрації : 26.07.2007 15:28:14 ; земельну ділянку площею 0,0196 гектарів для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 0523010100:01:008:0029, номер запису про обтяження : 12236270 , дата , час державної реєстрації : 26.07.2007 15:28:14 ; земельну ділянку площею 0,1000 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -0523010100:01:008:0028, номер запису про обтяження : 12236920, дата , час державної реєстрації : 26.07.2007 15:28:14.
Позов обґрунтований тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 , належить житловий будинок з господарськими будівлями під номером АДРЕСА_2 , який належав моєму батькові ОСОБА_3 померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належав йому на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на жилий будинок виданого виконкомом Немирівської селищної ради народних депутатів 18 березня 1985 року на підставі рішення Немирівської селищної ради від 27 листопада 1985 року. Право власності за яким було зареєстровано Тульчинським бюро технічної інвентаризації Вінницького обласного відділу комунального господарства 18 березня 1985року за р. №1506 в книзі:ФЖ12, земельна ділянка площею 0,0196 гектарів в межах гідно з планом, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 113411 виданого 19 травня 2004року, Немирівською міською радою на підставі рішення 13 сесії 4 скликання Немирівської міської ради від 26 березня 2004року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523010100:01:008:0029, та земельна ділянка площею 0,1000 гектарів в межах гідно з планом, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 113410 виданого 19 травня 2004 року , Немирівською міською радою на підставі рішення 13 сесії 4 скликання Немирівської міської ради від 26 березня 2004 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 181. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. Кадастровий номер - 0523010100:01:008:0028.
Під час оформлення свідоцтв про право на спадщину за заповітом позивачці стало відомо , що на нерухоме майно, що набуте нею на праві спадкування накладено арешт, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державого реєстру Іпотек ,Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна .
Згідно відомостей по фонду Немирівської державної нотаріальної контори в «Реєстрі накладених і знятих арештів (заборон)» Немирівської державної нотаріальної контори, який розпочатий 09.03.1951 року та закінчений 11.10.1983 року значиться запис від 25листопада 1979 року за номером 22 про накладення заборони на майно ОСОБА_3 , на підставі повідомлення №4 Немирівської ПМК №4 від 13.11.1979 року.
Однак документ, який підтверджує накладення заборони, а саме повідомлення №4 Немирівської ПМК№4 від 13.11.1979року, надати неможливо, оскільки наряд «Розпорядженя про накладення заборон» за 1979 рік до Державного нотаріального архіву не передавався. Документи не збереглися. Відмітки про зняття заборони по фонду Немирівської державної нотаріальної контори також не виявлено.
Згідно наказу №3 від 28.03.1986 року Немирівська пересувна механізована колона №4 (ПМК-4) була перейменована в Міжрайонну міжгосподарську спеціалізовану пересувну механізовану колону №63 (СПМК-63). Установчим договором №1 від 28.07.1995року Міжрайонна міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №63 (СПМК- 63) була перейменована в Колективне підприємство спеціалізована пересувна механізована колона №63 (КП СПМК-63).Потім рішенням зборів учасників від 16.04.2006 року (протокол №2) Колективне підприємство спеціалізована пересувна механізована колона №63 (КП СПМК-63) було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Немирівська спеціалізована пересувна механізована колона №63 (ТОВ «Немирівська СПМК-63»),(довідка ТОВ «Немирівська СПМК-63» №1 від 22.02.2023року).
В інформації про державну реєстрацію обтяження, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року .; Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження :5373535,26.07.2007 15:28:14, реєстратор: Немирівська державна нотаріальна контора, Вінницький районний нотаріальний округ .Вид обтяження : заборона на нерухоме майно .
Таким чином, на даний час, як зазначає ОСОБА_1 , на усе належне їй за заповітом нерухоме майно безпідставно накладено арешт, чим порушені її майнові права щодо розпорядження власністю.
У зв'язку із такими обставинами, за захистом свого порушеного права вона змушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 27.03.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
З цієї норми також випливає те, що таке визнання має не суперечити закону і не порушувати права свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що згідно паспорта серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася в м.Немирів та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після одруження їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 .
Після його смерті залишилося спадкове майно.
ОСОБА_1 оформила спадщину належним чином, про що 25.11.2015 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАО №538903 на житловий будинок з господарськими будівлями під номером АДРЕСА_2 ; серії НАО № 538904 на земельну ділянку площею 0,0196 гектарів в межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; серії НАО № 538905 на земельну ділянку площею 0,1000 гектарів в межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєструвала право власності на зазначене майно, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕТ № 734262, серії ЕЕТ №734265, серії ЕЕТ №734264.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, під час оформлення свідоцтв про право на спадщину позивачці стало відомо, що на нерухоме майно, набуте на праві спадкування, накладено заборону.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 0523010100:01:008:0028, земельну ділянку, площею 0,0196 га, кадастровий номер 0523010100:01:008:0029 та житловий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать ОСОБА_1 , 26.07.2007 Немирівською державною нотаріальною конторою зареєстроване обтяження, а саме заборона на нерухоме майно ОСОБА_3 , виданий 15.11.1979, видавник: Немирів, ПМК-4.
З довідки Державного нотаріального архіву Вінницької області №1703/01-14 від 28.10.2022 встановлено, що згідно відомостей по фонду Немирівської державної нотаріальної контори в «Реєстрі накладених і знятих арештів (заборон)» Немирівської державної нотаріальної контори, який розпочатий 09.03.1951 року та закінчений 11.10.1983 року, значиться запис від 25 листопада 1979 року за № 22 про накладення заборони на майно ОСОБА_3 , на підставі повідомлення №4 Немирівської ПМК №4 від 13.11.1979 року. Документ, який підтверджує накладення заборони, а саме повідомлення №4 Немирівської ПМК №4 від 13.11.1979 року надати неможливо, оскільки наряд «Розпорядження по накладенню заборон» за 1979 рік до Державного нотаріального архіву не передавався. Документи не збереглись. Відмітки про зняття заборони по фонду Немирівської державної нотаріальної контори - не виявлено. Додаткові відомості, щодо уточнюючої інформації про особу, в інтересах якої накладено заборону (арешт) в документах контори - не зберігаються.
Згідно довідки ТОВ «Немирівська СПМК-63» №1 від 22.02.2023 Немирівська пересувна механізована колона №4 (ПМК№4) згідно наказу №3 від 28 березня 1986 року перейменована в Міжрайонну міжгосподарську спеціалізовану пересувну механізовану колону №63 (СПМК-63). Установчим договором №1 від 28 липня 1995 року Міжрайонна міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №63 (СПМК-63) була перейменована на Колективне підприємство спеціалізована пересувна механізована колона №63 (КП СПМК-63). Рішенням зборів учасників від 16 квітня 2006 року (протокол №2) Колективне підприємство спеціалізована пересувна механізована колона №63 (КП СПМК-63) було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Немирівська спеціалізована пересувна механізована колона №63» (ТОВ «Немирівська СПМК-63»).
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін'юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.
У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).
На даний час позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність заборон позбавлена можливості це зробити. Таким чином, заборони на майно порушують право власності позивача.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, сприяючи ефективному захисту порушеного права позивача, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та, відповідно, заборони у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вчинені Немирівською державною нотаріальною конторою за повідомленнями б/н від 15.11.1979 підлягають зняттю, обтяження нерухомого майна припиненню.
Керуючись ст.ст.15, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.4, 76-81, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Зняти заборону на нерухоме майно : житловий будинок по АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження : 12237125, дата , час державної реєстрації : 26.07.2007 15:28:14 ; земельну ділянку площею 0,0196 гектарів для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 0523010100:01:008:0029, номер запису про обтяження : 12236270 , дата , час державної реєстрації : 26.07.2007 15:28:14 ; земельну ділянку площею 0,1000 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -0523010100:01:008:0028, номер запису про обтяження : 12236920, дата , час державної реєстрації : 26.07.2007 15:28:14.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04.05.2023 року.
Суддя Т. Є. Войницька