Справа № 930/915/23
№2/930/363/23
22.05.2023 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.
при секретарі Путій З.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона уклала шлюб 16 травня 1976 року із ОСОБА_2 у Джуринецькій сільській раді колишнього Немирівського району, після чого спільно проживали в даному селі до дня смерті чоловіка.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 .
На день його смерті разом з ним також проживала позивачка - ОСОБА_1 , тобто вона прийняла спадщину після його смерті, про що свідчить відповідна довідка із Джуринецької сільської ради Немирівського району.
В їхньому житловому будинку також проживала тітка покійного чоловіка - ОСОБА_3 , 1925 року народження, яка і була власником цього будинку, де вони всі проживали.
Вона померла ще до смерті мого чоловіка, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ще 02 листопада 2000 року покійна ОСОБА_3 підписала заповітне розпорядження, відповідно до змісту якого житловий будинок, де вони проживали, і земельний пай, який вона успадкувала після смерті ОСОБА_4 , заповіла своєму племіннику - чоловіку позивачки - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із земельного паю, який розміщений на території Райгородської сільської ради (колишньої Джуринецької сільської ради Немирівського району) Гайсинського району і житлового будинку, який розміщений в с. Джуринці Гайсинського району Вінницької області.
В зв'язку із своєю смертю покійний чоловік не встиг оформити на своє ім'я спадкові права відповідно до заповіту, однак, прийняв спадщину так як був зареєстрованим та проживав разом з спадкодавцем в одному житловому будинку.
На сьогоднішній день на земельний пай, у позивачки збереглася лише фотокопія Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 028603. Загальний розмір земельної ділянки становить 2.12 в умовних кадастрових гектарах.
У державній нотаріальній конторі, куди позивачка звернулась із наявними у неї документами, її було повідомлено про те, що відсутність у неї оригіналу Сертифікату на право на земельну частку (пай) унеможливить видачу свідоцтва на спадщину у будь-якому разі.
Таким чином, вона змушена звернутись із даною заявою до суду.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, але надіслала в суд заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача Райгородської сільської ради у судове засідання не з'явився, подав в суд заяву, в якій просить суд справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує, а поданий раніше відзив на позовну заяву не брати до уваги.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяви по суті справи сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 16 травня 1976 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_2 у Джуринецькій сільській раді колишнього Немирівського району, після чого спільно проживали в даному селі до дня смерті чоловіка.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 .
На день його смерті разом з ним також проживала позивачка - ОСОБА_1 , тобто вона прийняла спадщину після його смерті, про що свідчить відповідна довідка із Джуринецької сільської ради Немирівського району.
В їхньому житловому будинку також проживала тітка покійного чоловіка - ОСОБА_3 , 1925 року народження, яка і була власником цього будинку, де вони всі проживали.
Вона померла ще до смерті мого чоловіка, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ще 02 листопада 2000 року покійна ОСОБА_3 підписала заповітне розпорядження, відповідно до змісту якого житловий будинок, де вони проживали, і земельний пай, який вона успадкувала після смерті ОСОБА_4 , заповіла своєму племіннику - чоловіку позивачки - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із земельного паю, який розміщений на території Райгородської сільської ради (колишньої Джуринецької сільської ради Немирівського району) Гайсинського району і житлового будинку, який розміщений в с. Джуринці Гайсинського району Вінницької області.
В зв'язку із своєю смертю покійний чоловік не встиг оформити на своє ім'я спадкові права відповідно до заповіту, однак, прийняв спадщину так як був зареєстрованим та проживав разом з спадкодавцем в одному житловому будинку.
На сьогоднішній день на земельний пай, у позивачки збереглася лише фотокопія Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 028603. Загальний розмір земельної ділянки становить 2.12 в умовних кадастрових гектарах.
У державній нотаріальній конторі, куди позивачка звернулась із наявними у неї документами, її було повідомлено про те, що відсутність у неї оригіналу Сертифікату на право на земельну частку (пай) унеможливить видачу свідоцтва на спадщину у будь-якому разі.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
З роз'яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, успадковуються не тільки майнові права на обєкти права власності, а й права із здійсненням яких законом повязується виникнення майнових прав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому суд приходить до висновку, що позивач набув права власності на вказане майно.
Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавцю належала земельна ділянка, а також те, що позивачка є єдиним спадкоємцем вказаного спадкового майна після смерті чоловіка, а тому суд вважає, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Круючись ст. ст. 1216-1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 82,211,247,259,264,265,268,328,354 ЦПК України, п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Северодонецьк Луганської області на земельну ділянку, загальною площею 2.12 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Райгородської сільської ради Гайсинського району (колишньої Джуринецької сільської ради Немирівського району) Вінницької області, на яку було видано Немирівською районною державною адміністрацією Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 028603 на ім'я ОСОБА_4 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Алєксєєнко