вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"25" квітня 2023 р. м. Ужгород Справа№ 907/454/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411,
до ФОП Горкія Юрія Дюловича , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1
про видачу судового наказу щодо стягнення коштів,
Заявник звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою від 22.05.2023 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Горкія Юрія Дюловича заборгованості за Договором про надання кредиту №314132-КС-002 від 09.09.2021 року, укладеного шляхом приймання (акцепту) умов, викладених в оферті (пропозиції) про укладення договору про надання кредиту, в розмірі 40 000,00грн.
Також, заявник стверджує, що 18.10.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та Фізичною особою - підприємцем Горкієм Юрієм Дюловичем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №314132-КС-002 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 20 000,00 грн.
Сума заборгованості визначена заявником в розмірі 100 126,94 грн., яка складається з: - Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 494,40 грн.;
- Суми прострочених платежів по процентах - 49 632,54 грн.;
- Суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Дослідивши подану заяву, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що між ним як Кредитодавцем та ФОП як Позичальником було укладено Договір про надання кредиту шляхом приймання (акцепту) умов, викладених в оферті (пропозиції) про укладення договору про надання кредиту, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Так, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 09.09.2021 року направлено Фізичній особі - підприємцю Горкію Юрію Дюловичу , пропозицію (оферту) укласти Договір №314132-КС-002 про надання кредиту.
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.
09.09.2021 року ФОП Горкій Ю.Д. , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо договору №314132-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-8203, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 вказаного Позичальником в Заявці) електронного СМС-повідомлення.
Згідно з п. п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_3 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Заявник вказує, що свої зобов'язання за Договором кредиту виконав в повному обсязі та надав позичальнику грошові кошти, що визначені договором, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № рахунок НОМЕР_3 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням) про видачу коштів.
Норми права, що підлягають застосуванню.
За змістом ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За змістом пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно приписів ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, заявником на підтвердження укладення між сторонами договору в електронній формі подано суду в письмовій формі (роздруківки на паперових носіях) Пропозиція укласти Договір (оферта) про надання кредиту №314132-КС-002 від 09.09.2021; додаткова угода №1 до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 18.10.2021; Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору про надання кредиту №314132-КС-002 від 09.09.2021; Додаткову угоду 1 до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 18.10.2021; Пропозицію укласти Додаткову угоду (оферта) до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 18.10.2021; прийняття (акцепт) пропозиції щодо укладення Додаткової угоди (оферта) до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 18.10.2021; додаткова угода №2 до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 22.11.2021; пропозиція укласти додаткову угоду №2 до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 22.11.2021; прийняття (акцепт) пропозиції щодо укладення Додаткової угоди (оферта) до Договору №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту від 22.11.2021; Анкету Клієнта від 27.03.2023; Договір про надання кредиту №314132-КС-002 від 09.09.2021 про надання кредиту (електронна форма).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч.2 ст. 96 ГПК України).
Суд звертає увагу заявника, що роздруківка електронного доказу не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Згідно з частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.
Таким чином, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним і тому не може розглядатися судом як доказ (Правова позиція ВС КГС 19.01.2021 №922/788/19, ВС КЦС 19.01.2022 №202/2965/19).
Долучені заявником паперові копії не посвідчені в установленому порядку. До заяви на підтвердження того, що саме боржник Фізична особа - підприємець Горкі Юрій Дюлович підписав вказаний Договір, не додано належних доказів нанесення електронного цифрового підпису (у т.ч. роздруківка ЕЦП на паперовому носії Договору, де вказано відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням ПІБ підписувача, №, дату нанесення, номер сертифіката підпису).
Заявником не підтверджено приналежність карткового рахунку № НОМЕР_3 , а також телефонного номера НОМЕР_2 , вказаного Позичальником в Заявці, для отримання одноразового ідентифікатора G-8203 електронного СМС-повідомлення саме Горкі Юрію Дюловичу .
В той же час, неналежними суд вважає посилання заявника на приписи Закону України "Про електронну комерцію", позаяк приписами ст. 11 вказаного Закону унормовано порядок укладення електронних договорів, зокрема:
- електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11);
- електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11).
Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявником не подано належних доказів укладення між сторонами електронного договору.
Додані заявником вище зазначені документи не посвідчені в установленому порядку, не містять жодних відомостей про їх підписання вказаною Фізичною особою-підприємцем як Позичальником, та/або будь-яких даних про ідентифікацію особи, в якої, за твердженням заявника, виникають зобов'язальні правовідносини на підставі даних документів.
Таким чином, заявником не надано доказів укладення між ним та боржником електронного договору про надання кредиту, що свідчить про заявлення вимоги про видачу судового наказу, яка не відповідає приписам ст. 148 ГПК України та недоведення ТОВ "Бізнес Позика" належними та достовірними доказами обставини виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою ним подано заяву про видачу судового наказу, а відтак відповідно до п. п. 3, 8 ст. 152 ГПК України суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про видачу судового наказу за вказаною вимогою.
Відповідно до частини 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Разом з цим суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 ГПК України).
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Суд зазначає, що у позовному провадженні учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах:
1) оригінал;
2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом;
3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (Постанова ВС від 19 січня 2021 року у справі № 922/51/20).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 148 ГПК України заявник має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, 147, 148, 150, п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст. 153, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", ЄДРПОУ 41084239, у видачі судового наказу про стягнення з боржника Фізичної особи - підприємця Горкі Юрія Дюловича суми заборгованості в розмірі 100 126.94 грн. за договором №314132-КС-002 про надання кредиту від 09.09.2021 року.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.Д. Пригуза