465/3597/23
2-о/465/167/23
19.05.2023 рокумісто Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті,
встановив:
заявниця звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Нововасилівка, Приазовського району Запорізької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна, Запорізька область, Мелітопольський район, м. Мелітополь.
Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 є її матір'ю та померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Мелітополь Мелітопольського району, Запорізької області. Оскільки місце смерті її матері є окупованою територією України, зазначає, що встановлення зазначеного факту смерті в судовому порядку необхідно для внесення відповідно запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України і видачі свідоцтва про смерть.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримала, з мотивів наведених у ній.
Представник Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21 липня 1973р. міським бюро ЗАЦС Комі АРСР.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявницею долучено довідку МСЕК ОСОБА_2 , довідку від сімейного лікаря, фотоматеріали з місця поховання.
До матеріалів справи долучено копію паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виданий Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області 21 листопада 1995р.. Місцем реєстрації ОСОБА_2 зазначено - АДРЕСА_1 . Дата реєстрації 12 січня 1996р.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 , показала, що коли почалась війна, територія, на якій вона проживала разом з матір'ю, була окупована. Потім потрібно було міняти документи на російські. Заявниця виїхала з окупованої території в кінці серпня 2022р. За її мамою залишився доглядати її чоловік, який не міг виїхати, оскільки мама була дуже хвора та потребувала постійного догляду. Спочатку на території міста був нормальний зв'язок.Пізніше заявниця практично не могла зв'язатися з чоловіком. Коли матері стало погано, вона потрапила в лікарню у м. Мелітополь, її забрала швидка. Там мати і померла, похована мати в селі Нововасилівка. У похованні матері участь брав також чоловік заявниці. У матері були інсульти, ампутовані кінцівки. У неї відсутні документи - лікарське свідоцтво та свідоцтво про смерть, оскільки окупаційні органи повідомили через її чоловіка, що такі документи видадуть після того як заявниця повернеться на окуповану територію та оформить російський паспорт. Визнання факту смерті матері необхідно їй для реєстрації смерті матері, припинення виплати пенсії та звернення до органів нотаріату для відкриття спадщини.
За нормою ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом хорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.
Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.
Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII надано особливий статус територій, які не контролюють сили АТО.
Згідно з цим законом в окремих районах Донецької та Луганської областей на період дії особливого порядку місцевого самоврядування діє з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 2). Перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, визначений рішенням Верховної Ради України. Відповідна постанова прийнята 17 березня 2015 року.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
За положеннями ст. 19 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Оскільки заявниця не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України, документ встановленої форми про смерть ОСОБА_2 , у зв'язку з чим є перешкоди в здійсненні реєстрації смерті та отриманні заявником свідоцтва ро смерть її матері, вбачаються перешкоди реалізації заявницею права на проведення державної реєстрації смерті в установленому законом порядку.
Виходячи з наявних у справі доказів убачається, що реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть на підставі виданої довідки про причини смерті у заявника немає, так як цей документ не відповідає визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявниці неможливо в інший спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Встановлення факту смерті заявниці необхідне для проведення реєстрації смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновків, що заява про встановлення факту смерті є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265, 273, 315-319 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Нововасилівка, Приазовського району Запорізької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна, Запорізька область, Мелітопольський район, м. Мелітополь.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 29.
Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2023р.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.