Справа № 947/15589/23
Провадження № 1-кс/947/6311/23
24.05.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новопавлівка, Великомихайлівського району, Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, неповнолітних дітей не має, з середньо - технічною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Роздільнянської районної ради, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший сержант», раніше не судимого,-
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший сержант», 22.02.2023 о 13 год. 45 хв., та повторно 23.02.2023 о 09 год. 00. хв. та о 14 год. 00. хв., перебуваючи під час шикування підрозділу у розташуванні військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, після доведення командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 свого наказу № 30 від 21.02.2023 про бойове розпорядження командира НОМЕР_2 обр ТрО від 21.02.2023 № 6/1155 дск, відповідно до якого особовий склад військової частини НОМЕР_1 , у тому числі старший сержант ОСОБА_4 , повинен здійснити марш автомобільним транспортом своїм ходом в район виконання бойових завдань з м. Роздільна Одеської області до м. Покровськ Донецької області, в присутності особового складу підрозділу, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконати вищевказаний наказ.
В подальшому, ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
У кримінальному провадженні ОСОБА_4 24.02.2023 повідомлено про підозру за ч.4 ст.402 КК України, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненому в умовах воєнного стану.
25.02.2022 ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до якої строк утримання ОСОБА_4 обчислюється з 23.02.2023. Надалі, 28.02.2023 відносно ОСОБА_4 внесено заставу, та на нього покладено обов'язки, визначені у ч. 7 ст. 194 КПК України.
У той же час, строк досудового розслідування кримінального провадження постановою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону ОСОБА_7 від 18.04.2023 року продовжено до одного місяця, тобто до 24.05.2023.
Завершити досудове розслідування у передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України строк, протягом трьох місяців з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України не надається можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення у вказаних матеріалах досудового розслідування необхідно отримати висновок з військово-лікарської комісії, що підтверджує ступінь придатності ОСОБА_4 до військової служби, виконати інші слідчі та процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували та звернули увагу на те, що підозра є необгрунтованою, через те, що ОСОБА_4 не відмовлявся від виконання наказу, а склав відповідний рапорт щодо неможливості його виконання. Зазначили, що матеріали кримінального провадження не містять відповідного наказу, який відмовився виконувати підозрюваний, та мають інші суперечності. На даний момент досудового розслідування обгрунтованість підозри потребує більш ретельного вивчення. В той же час, підозрюваний має тяжкі хвороби, які підтверджуються медичною документацією. Зазначили, що процесуальні ризики відсутні.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Досудовим розслідуванням зібрані певні докази, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має відношення до вказаного злочину.
Щодо доводів підозрюваного про невинуватисть у вчиненні злочину, то слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи надані прокурором матеріали кримінального провадження, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 КК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
В той же час, стороною захисту не подавалася скарга на повідомлення про підозру, під час розгляду якої могли бути перевірені усі доводи про відсутність підстав для повідомлення ОСОБА_4 про підозру.
Таким чином, слідчий суддя, на даному етапі досудового розслідування на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за №62023150020000259 від 09.05.2023 року відносно ОСОБА_4 .
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги умови воєнного стану та цілодобової військової агресії з боку російської федерації, зазначений ризик є суттєвим.
- ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, оскільки будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вжити заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. Зазначений ризик обгрунтовуються тим, що свідки та інші підозрювані є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 . Інкриміноване правопорушення пов'язане із відмовою виконати наказ командира військової частини, а підозрюваний має значний авторитет серед військовослужбовців зазначеної частини.
Разом з тим, слідчий суддя вказує, що під час судового засідання не доведено наявності ризиків передбачених п.4 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України через те, що слідчим жодним чином не конкретизовано яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та у зв'язку з чим може вчинити новий злочин. В той же час, зазначені ризики нівельовані надміцними соціальними зв'язками, віком та станом здоров'я підозрюваного.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, які незначним чином зменшилися, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
За такого, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити до 23 червня 2023 року включно строк дії обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.02.2023 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії визначених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 25.02.2023 року обов'язків до 23 червня 2023 року включно.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1