Справа № 629/893/23
Номер провадження 2/629/273/23
РIШЕННЯ
24.05.2023 року Лозівський міськрайонний суд у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Кремінь М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Лозова цивільну справу 629/893/23 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Маркової Юліани Володимирівни до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та способу їх стягнення,-
Представник позивача звернулася до суду з позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, встановлених рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.09.2020 року по справі №629/3113/20 про стягнення з ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з стягуваних за рішення суду аліментів у розмірі частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000, 00 гривень з відповідною індексацією, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову представник вказала, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 з середини 2017 року без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , оскільки спільне життя у сторін не склалося, то з середини 2019 року вони розійшлися та стали проживати окремо. В середині 2020 року ОСОБА_2 було подано позов про стягнення аліментів на утримання дитини. Відповідно до заочного рішення від 04.09.2020 року по справі 629/3113/20 з ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх сина у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 15 жовтня 2020 року державним виконавцем Бахмутського ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ (м. Харків) відкрито виконавче провадження. Також представник зазначає, що, як до припинення сімейних відносин, так і після, ОСОБА_1 намагався сумлінно виконувати свої обов"язки щодо утримання своєї малолітньої дитини шляхом виплати аліментів. Станом на дату подання позову у нього відсутня заборгованість щодо сплати аліментів на дитину. Підтвердженням цього є звіт про здійснення відрахувань та виплат військової частини НОМЕР_1 .
У позові представник позивача вказує, що у ОСОБА_1 на утриманні перебувають ще дві малолітні дитини. Заочним рішення Зарічанського районного суду м. Суми від 09.07.2019 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, вимоги позивачки задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 13.08.2019 року державним виконавцем Зарічного ВДВС у м. Суми ПН-СХ МРУМЮ (м. Суми) відкрито виконавче провадження. Також згідно зі свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 02.09.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , після народження доньки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років. Тобто на даний час на утриманні ОСОБА_1 перебувають:
малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитина від першого шлюбу, донька ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_6 , яка знаходиться у декретній відпустці, а також двоє батьків похилого віку. Відповідно до позову, середній заробіток ОСОБА_1 складає 115 000,00 гривень. Згідно з переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, згідно постанови Кабінету міністрів України від 11.11.2022 року №1263, аліменти стягуються в тому числі із додаткової винагороди, що виплачується військовослужбовцям під час дії воєнного стану. Відповідно до нарахованої заробітної плати із ОСОБА_1 буде стягнуто аліменти у вигляді частини його доходу на користь ОСОБА_2 , що буде дорівнювати приблизно 28750 гривень, тоді як ОСОБА_2 так само, на рівні з ОСОБА_1 зобов'язана утримувати дитину. Представник позивача просить звернути увагу суду на те що, частина доходу є занадто великим розміром аліментів з урахуванням розміру заробітку ОСОБА_1 , та є невиправданою з урахуванням ст.182 СК України. Враховуючи вищевикладене представник ОСОБА_1 зазначає, що позивач фактично буде забезпечувати у визначений судом спосіб не лише дитину, а й ОСОБА_2 . Відповідно до нарахованої заробітної плати з ОСОБА_1 стягуються аліменти на двох дітей: частина доходу на ОСОБА_3 та частина доходу на ОСОБА_5 , що у січні 2023 року дорівнювало 51 050,00 гривень. Виходячи із встановлених законом норм, представник позивача просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частини всіх видів його заробітку на фіксовану суму в твердій грошовій сумі 5000 гривень щомісячно. Також представник позивача звертає увагу на те, що аліменти на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень, є більшими за рекомендований розмір аліментів для дитини відповідного віку, даний розмір є достатнім для щомісячного забезпечення дитини усім необхідним.
Провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті.
29.03.2023 року до суду надійшов відзив, в якому ОСОБА_2 вказує що, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області на її користь були стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача. З позовної заяви їй стало відомо що за рішенням Зарічанського районного суду м. Суми від 09.07.2019 року з ОСОБА_1 , також стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі частини його заробітку (доходу) на утримання дитини, проте доказів з цього приводу ОСОБА_1 до суду не надав. Згідно зі звітами Бахмутського відділу ДВС від 24.12.2021 року №1132 та №744 від 13.12.2022 року щомісячні утримання з ОСОБА_1 складали суму від 2875 грн до 4025 грн. Також утримувались суми заборгованості по аліментам за минулий період, починаючи з 2020 року. Відповідачка ОСОБА_2 вказує що, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Отже, прерогатива обрання того чи іншого способу стягнення аліментів, якщо останній вже визначено початковим рішенням суду належить одержувачу аліментів, тобто ОСОБА_2 . Разом з тим, ОСОБА_1 не надав до суду достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а має на меті ухилитись від сплати належної суми аліментів на утримання дитини. Посилання ОСОБА_1 на наявність в нього дружини, інших дітей не є підставою для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів. Також посилання представника позивача на те, що ОСОБА_2 теж нарівні з батьком повинна утримувати дитину, вважає некоректним. ОСОБА_1 перераховує аліменти один раз на місяць, а відповідачка утримує дитину протягом останніх 30 днів. При цьому ОСОБА_2 несе витрати не тільки по оплаті комунальних послуг за дитину, але й у придбанні для дитини (яка постійно росте) одягу і інших речей. Окрім того, дитина має хронічне захворювання - алергічний дерматит, і ОСОБА_2 постійно змушена лікувати їх сина, забезпечувати відповідну дієту, певний режим дня та харчування, придбавати для дитини тільки х/б одяг та білизну, прати його речі та постіль при певних умовах, купати дитину спеціальними маслами для купання, змащувати шкіру дитини спеціальними кремами, лікувати спеціальними лікарськими препаратами. На це витрачаються немалі кошти, адже вартість ліків та інших засобів
по догляду за дитиною, згідно даних соцмережі, становить близько 3230 грн на два місяці лікування. Окрім того, дитина в сезонний період року також хворіє на інші хвороби -ГРВІ, ОРЗ, пневмонію, бронхіт і лікування потребує додаткових витрат. У зв"язку з вищевикладеним ОСОБА_2 категорично не згодна з позовними вимогами ОСОБА_1 та просила відмовити у позові.
12.04.2023 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що ОСОБА_2 просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Представник позивача у відзиві на позов вказує, що ОСОБА_1 , заявлена вимога щодо зміни розміру та способу їх стягнення, з частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 гривень з відповідною індексацією, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття та зазначає, що ця сума є вдвічі більшою від прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років (2272, 00 гривні), але наразі є в п'ять разів меншою, ніж при визначенні частки від доходу. Також аліменти на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000, 00 гривень, є більшими за рекомендований розмір аліментів та достатнім для щомісячного забезпечення дитини усім необхідним. У своєму позові позивач надав докази на підтвердження, щодо утримання ще двох малолітніх дітей, дружини та батьків похилого віку. Вищезазначені обставини прямо впливають на встановлення розміру аліментів на утримання дитини та є підставами для зміни судом вже встановленого розміру для забезпечення ОСОБА_1 можливістю утримувати всіх трьох дітей в рівних умовах, оскільки відповідно до сімейного законодавства, кожна дитина має право на забезпечення та утримання батьками до досягнення повноліття.
20.04.2023 року від ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь на відзив. В обґрунтування своїх заперечень вказала, що позов не визнає в повному обсязі та вважає ОСОБА_1 неналежним позивачем, оскільки при подачі позову було не враховано положення ст.181 ч.3 СК України, у якій йдеться саме про зміну способу стягнення аліментів, що визначені саме рішенням суду. Окрім того посилалася на практику Верховного Суду, вказала, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення його майнового стану, у тому числі у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивач з відповідачем мають спільну дитину, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.09.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було винесено заочне рішення по справі №629/3113/20(а.с.20-22), згідно якого з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
15.10.2020 року було відкрито виконавче провадження за вищевказаним заочним рішенням.
Вищевказані факти не оспорюються сторонами.
Аліменти на утримання дитини боржник сплачує в розмірі, встановленому судовим рішенням, борг по аліментам згідно звіту про здійснення відрахування та виплати відсутній (а.с.19).
Згідно звітів про здійснення відрахування та виплати (а.с.18-19), ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 02.09.2021 року(а.с.14).
Також відповідно до свідоцтва про народження від 11.03.2022 року (а.с.15), у ОСОБА_1 народилася ще одна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позовні вимоги представника позивача ґрунтуються на тому, що у зв'язку з тим, що у нього з'явилася нова родина, де народилася дитина та з нього провадяться стягнення на ще одну дитину, крім малолітнього ОСОБА_3 , та на утриманні знаходяться батьки похилого віку, то він просить змінити розмір аліментів та спосіб їх стягнення, з частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000, 00 гривень з відповідною індексацією, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
У позові зазначено, що на утриманні ОСОБА_1 , знаходяться його батьки похилого віку, але доказів того, що він їх утримує до суду не надано.
Також у позові вказано, що згідно заочного рішення Зарічанського районного суду с. Суми від 09.07.2019 року з ОСОБА_1 , стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01.03.2019 року, але доказів такого стягнення ні позивач, ні його представник не надали.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК мати, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як передбачено п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів.
До підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 p. у справі № 6-143цс13.
Враховуючи вищевказане ОСОБА_1 , тобто платник аліментів, має право звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів, у зв'язку із зміною майнового стану, на що він посилається у позові. В обґрунтування вимоги про зміну розміру аліментів, він вказує, що у нього народилася третя дитина, провадяться стягнення на старшого сина ОСОБА_5 , перебувають на утриманні його дружина та батьки похилого віку. Належних доказів того, що на утриманні позивача знаходяться батьки похилого віку, дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 до суду надано не було, тобто позивачем не доведена його вимога щодо зміни розміру аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 у зв'язку зі зміною майнового стану, оскільки ним не було доведено,що його майновий стан змінився.
Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі за №152/100/18.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку що, позивач ОСОБА_1 не може звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, оскільки, прерогатива обрання того чи іншого способу стягнення аліментів належить одержувачу аліментів, тобто ОСОБА_2 .
Відтак зважаючи на викладені обставини та недоведеність позовних вимог позивачем, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та способу їх стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови у позові судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст. ст.181-183, 192 СК України, суд, -
У позові представника ОСОБА_1 - адвоката Маркової Юліани Володимирівни до ОСОБА_2 , про зміну розміру аліментів та способу їх стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Маркова Юліана Володимирівна, адреса для листування: просп.Д.Яворницького, буд.5, оф.321, м.Дніпро, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_7
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.О.Каращук