Справа № 375/591/23
Провадження № 2/375/202/23
(заочне)
25 травня 2023 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Стислий виклад позиції сторін
Позивач звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем, який зареєстрований 10 жовтня 2020 року Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), про що зроблено відповідний актовий запис № 380, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обгрунтовано тим, що між подружжям відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, почуття любові один до одного.
Майнового спору між подружжям немає.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на заявлений до нього позов не скористався та будь-яким іншим способом свою позицію не висловив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 28.03.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.
На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, надіслано запит до Єдиного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача.
Відповіддю № 32342 від 14.04.2023 надана інформація, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 17.04.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та справа призначена до розгляду на 11 годину 00 хвилин 25.05.2023.
Зазначена ухвала поштовим зв'язком направлена сторонам у справі.
Позивачка на судовий розгляд справи призначений на 25.05.2023 не прибула. Натомість, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує та просить його задовольнити. На примирення не згідна, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 на судовий розгляд справи не прибув, правом на надання відзиву на заявлений до нього позов не скористався та будь-яким іншим способом свою позицію не висловив.
За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
відповідач не подав відзив;
позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи позицію позивачки, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уладено шлюб, який зареєстрований 10 жовтня 2020 року Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), про що зроблено відповідний актовий запис № 380, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя між подружжям не склалосі через відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, почуття любові один до одного.
Шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та дітей, у зв'язку з чим позивачка наполягає на його розірванні.
Майнового спору між подружжям немає.
Наведене доводить, що їх шлюб має виключно формальний характер, подальше збереження сім'ї є недоцільним та суперечить їх інтересам.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».
Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я сторін остаточно перестала існувати, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та їхніх дітей, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Щодо судових витрат
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір у сумі 1073,60 гривні, що підтверджується квитанцією № 9300-2565-0894-8863 від 22.03.2023, копія якої міститься у матеріалах справи.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,6 гривень.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 112, 113, 114, 115, 160, 161 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 13,133, 223, 247,263, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10 жовтня 2020 року Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), про що зроблено відповідний актовий запис № 380.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімтесят три) гривні 60 копійок, що підтверджується квитанцією № 9300-2565-0894-8863 від 22.03.2023, копія якої міститься у матеріалах справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 25 травня 2023 року.
Повне найменування сторін
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , тел. моб. НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тел. моб. НОМЕР_5 .
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА