Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5780/2023
25 травня 2023року місто Київ
справа № 759/10255/22
Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
розглянув у порядку письмового провадженняцивільну справу за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Твердохліб Ю.О., повний текст рішення складено 22 листопада 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування майнової шкоди,-
В серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 37439,98 грн. та судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 12 квітня 2019 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030358/4600/0000015, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «NISSANQASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
06 липня 2019 року у містіКиєві по вул. Садовій, 161 сталася ДТП, за участю автомобілів «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , «NISSAN QASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 31липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вказував, що 08 липня 2019 року із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку до ПрАТ «СК «УНІКА» звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи, на підставі яких складено страховий акт та виплачено страхове відшкодування в розмірі 98338,75 грн.
Зазначав, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на підставі полісу АО/337165, з лімітом відповідальності у розмірі 100000 грн.
Вказував, що 08 листопада 2019 року ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», як страхова компанія винуватця ДТП, відшкодувала ПрАТ «СК «УНІКА» суму страхового відшкодування у розмірі 60 898,77 грн.
Посилався на те, що оскільки до позивача перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації, а тому вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» у розмірі 37 439,98 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у задоволенні позову ПрАТ «СК «УНІКА» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ПрАТ «СК «УНІКА» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував статті 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі №686/17155/15, за змістом якої страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу та франшизи, а за решту безпосередній винуватець.
Вказував, що оскільки ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 60898,77 грн. (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу), то у страховика відповідача не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка склала 60898,77 грн., не зважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).
09 березня 2023 року від представника відповідача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вказувала на те, що скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів настання обставин, зокрема, відмови ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» від регламентних виплат за зверненням позивача у межах страхового ліміту за договором, укладеним з ОСОБА_1 , отже позивач погодився з сумою, сплаченою страховиком відповідача.
Також у рішенні зазначено, що позивачем не доведені вимоги щодо розміру частки відповідальності відповідача поза лімітом страхового відшкодування, визначеного договором.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2019 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №030358/4600/0000015, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «NISSANQASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
06 липня 2019 року у містіКиєві по вул. Садовій, 161 сталася ДТП, за участю автомобілів «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , «NISSAN QASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 31липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мани місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власник пошкодженого транспортного засобу «NISSAN QASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 08 липня 2019 року звернулася до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій було зазначено, що у разі визнання даної події страховим випадком, виплатити страхове відшкодування на СТО - ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП».
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля ««NISSANQASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 , 08 липня 2019 року ПрАТ «СК «УНІКА» було проведено огляд транспортного засобу, про що складено акт огляду транспортного засобу та замовлено Звіт про визначення вартості матеріального збитку в ТОВ «ЕКСПЕРТНО-АСИСТУЮЧА КОМПАНІЯ «ФАВОРИТ».
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №13332 від 02 серпня 2019 pоку, складеного оцінювачем ТОВ «ЕКСПЕРТНО-АСИСТУЮЧА КОМПАНІЯ «ФАВОРИТ» Керч А.В.:
вартість відновлювального ремонту автомобіля «NISSAN QASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 складає 129 078,53 грн.;
вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «NISSAN QASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 без врахування ВТВ складає 68665,30 грн.
Згідно рахунку ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП» від 16 липня 2019 року ремонт автомобіля «NISSAN QASHQAI», д.н.з. НОМЕР_1 становить 96448,96 грн., ПДВ 19289,79 грн., а всього 115738,75 грн.
Як вбачається зі страхового акту №00308523 від 24 липня 2019 року, ПрАТ «СК «УНІКА», враховуючи вартість відновлювального ремонту визначеного на підставі рахунку-фактури СТО у розмірі 115738,75 грн. здійснила розрахунок страхового відшкодування та визначила, що розмір страхового відшкодування становить 98338,75 грн., франшиза 17400 грн.
Позивач у позовній заяві зазначав, що виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору, ПрАТ «СК «УНІКА» прийняла рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 98338,75 грн. наступним чином:
91570,15 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП», що підтверджується платіжним дорученням №099873 від 24 липня 2019 року;
6768,60 грн. в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу.
На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 217130», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» згідно з полісом АО/337165, з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 100000 грн.
08 листопада 2019 року ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» сплатило ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування в порядку регресу згідно страхового акту №19.59.0337165-5050 від 01 жовтня 2019 року у розмірі 60898,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11308 від 08 листопада 2019 року.
Звертаючись до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , позивач просив стягнути з останньої різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди (98338,75 грн.) та страховою виплатою ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» (60898,77 грн.), яка була виплачена позивачу у розмірі 37439,98 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і у відзиві на апеляційну скаргу посилалася на те, що її відповідальність на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» згідно з полісом АО/337165, ліміт за шкоду майну визначений у розмірі 100000,00 грн. Вказувала, що 24 липня 2019 року було проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля та складений протокол огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок вищезгаданої ДТП. На підставі протоколу огляду пошкодженого автомобіля було складено Висновок щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №13332 від 02серпня 2019року, виконаний ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», за яким сума фізичного зносу становить 60613,23 грн. (з ПДВ), а вартість матеріального збитку була визначена у розмірі 68665,40грн., однак ПрАТ «СК «УНІКА» виплало на рахунок СТО «КИЙ АВТО ГРУП» за ремонт пошкодженого автомобіля 91970 грн. (на 24168 грн. більше, ніж було визначено у висновку). Вважає, що позивачем не було доведено підставу та розмір позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (стаття 22 вказаного Закону).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №14-176цс18.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що на ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», як страховика відповідача, покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування.
Однак, судом першої інстанції не було враховано, що статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічні висновки, викладеного Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 у справі №754/1114/15-ц, від 21лютого 2020року у справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року, у справі №756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18, від 11 серпня 2021 року у справі №554/8473/19.
Як вбачається з відповіді ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» від 08 грудня 2020 року №51-7661, яка була надана ОСОБА_1 , 24 липня 2019 року було проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля та складений протокол огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок вищезгаданої ДТП. На підставі протоколу огляду пошкодженого автомобіля було складено Висновок щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №13332 від 02серпня 2019 року, виконаний ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», за яким: вартість відновлювального ремонту склала 129078,53 грн. (з ПДВ), коефіцієнт зносу склав 60%, вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту склала 100688,72 грн. (з ПДВ). Відповідно сума фізичного зносу становить 100688,72*60%=60413,23 (з ПДВ). Отже, вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу) була розрахована як: 129078,53 грн. (сума відновлювального ремонту) - 60413,23 грн. (сума зносу) = 68665,30 грн. (з ПДВ). З вирахуванням франшизи сума страхового відшкодування склала 67665,30 грн. (з ПДВ). Зазначено, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» було виплачено суму за вирахуванням 10% в розмірі 60898,77 грн. яка була погоджена з ПрАТ «СК «УНІКА» (а.с.84).
Отже, ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 60898,77 грн. (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу), а відтак у страховика відповідача не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка склала 60898,77 грн., не зважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).
А відтак, посилання сторони відповідача на те, що позивачем не було доведено підставу та розмір позовних вимог, спростовується вищевикладеним.
Оскільки страхова виплата ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» у розмірі 60898,77 грн., не покриває суму виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 98338,75 грн., а відтак колегія суддів приходить до висновку, що не відшкодована сума матеріального збитку в розмірі 37439,98 грн. (98338,75 грн. (загальний розмір страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА») - 60898,77 грн. (сума відшкодована ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.») підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 відповідно до ст.1194 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, стороною відповідача не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з сумою виплати ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» у розмірі 60898,77 грн., зверталася до останньої з будь-якими скаргами.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «УНІКА».
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 6202,50 грн.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування майнової шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533 на відшкодування матеріальної шкоди 37439 грн. 98 коп. та судові витрати у розмірі 6202 грн. 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: