16 травня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 , його захисника Муравляніка О.С., представника Державної екологічної інспекції столичного округу Сидоренка Р.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 91-5 КУпАП, -
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 03.03.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 91-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , як посадовою особою ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ», не дотримано під час проведення господарської діяльності експлуатації об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням ресурсів корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, а саме висновком державної екологічної експертизи по матеріалам робочого проекту «Видобування будівельних пісків Центральної ділянки Трипільського родовища» №16-12/13514 від 24.10.2012, чим порушено ч.6 ст. 3, ч.ч. 2, 5 ст. 9, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 91-5 КУпАП, яке було виявлено 12.12.2022 року під час позапланової перевірки ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ».
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 03.03.2023 року, як незаконну, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 91-5 КУпАП на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги посилається, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 245, 252 КУпАП та розглянув справу без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин, не дав належної оцінки наявним у справі доказам.
Апелянт вважає, що при складанні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою Державної екологічної інспекції, всупереч вимог ст. 256 КУпАП, не в повному обсязі зазначено та не конкретизовано суть вчиненого адміністративного порушення, оскільки диспозиція інкримінованого йому правопорушення передбачає декілька способів його вчинення, однак у протоколі та в оскаржуваному рішенні не вказано, що саме було порушено директором ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ», тобто фабула даної справи викладена неналежним чином. Крім того, у протоколі зазначено дату, час та місце виявлення правопорушення, а не його вчинення, як того вимагає ч.1 ст. 256 КУпАП.
Вказує, що відповідно до ч.7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Проте, припису щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу за наслідками перевірки складено не було, а тому ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» позбавлений можливості звернутись до суду з метою оскарження висновків акту.
Також апелянт зазначає, що посадовими особами Державної екологічної інспекції Столичного округу не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо існування виявлених начебто порушень, а висновки складеного акта перевірки від 12.12.2022 року № 2-22/52 без наявності доказів на підтвердження виявлених порушень є лише припущенням контролюючого органу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Муравляніка О.С. на підтримку доводів апеляційної скарги, думку представника Державної екологічної інспекції столичного округу, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та апеляційні доводи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник пояснили, що ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» здійснювало продаж видобутого піску на умовах франко-борт, тобто без транспортування піску до берега і для транспортування піску покупці використовували несамохідні баржі. Також зазначили, що за результатами проведення перевірки Державною екологічною інспекцією складено Акт від 12.12.2022 року № 2-22/52, в якому наведено перелік порушень ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» під час здійснення господарської діяльності, а саме видобування піску, проте інспекцією не було складено припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а тому Товариство було позбавлено можливості оскаржити вищевказаний Акт перевірки до суду в адміністративному порядку, у зв'язку з чим апелянти вважають, що викладені в Акті порушення є лише суб'єктивною думкою контролюючого органу, яка не підтверджена доказами.
Крім того, вказана в протоколі суть адміністративного правопорушення є незрозумілою, оскільки вона викладена загальниками фразами відповідно до диспозиції ч.2 ст. 91-5 КУпАП, проте у протоколі не зазначено, які саме дії ОСОБА_1 , як директора ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» ставляться йому у провину.
Представник Державної екологічної інспекції столичного округу Сидоренко Р.В. під час апеляційного розгляду справи пояснив, що основним порушенням ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» є не тип барж, які використовуються під час видобування піску, а порушення умов робочого проекту №16-12/13514 від 24.10.2021 року «Видобування будівельних пісків Центральної ділянки Трипільського родовища в Обухівському районі Київської області» та Висновку з оцінки впливу на довкілля, який йде до нього.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності зі ст. 245 КУпАП завданням суду прим розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Цих вимог закону при розгляді даної справи місцевим судом дотримано не було.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом оскаржуваної постанови суд першої інстанції визнав доведеним, що ОСОБА_1 , як посадовою особою ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ», не дотримано під час проведення господарської діяльності експлуатації об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням ресурсів корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, а саме висновком державної екологічної експертизи по матеріалам робочого проекту «Видобування будівельних пісків Центральної ділянки Трипільського родовища» №16-12/13514 від 24.10.2012, чим порушено вимоги ч.6 ст. 3, ч.ч. 2, 5 ст. 9, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»
Аналогічні фактичні обставини щодо викладені і в протоколі про адміністративне правопорушення №001444 від 12.12.2022 року складеному стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 91-5 КУпАП.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 91-5 КУпАП, та в оскаржуваній постанові послався лише на протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 та копію Акта за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 12.12.2022 року № 2-22/52, як на докази винуватості ОСОБА_1 , проте не надав жодної оцінки цим доказам та не розкрив їх зміст.
Частиною 2 ст. 91-5 КУпАП передбачена відповідальність за недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням ресурсів корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.
Відповідно до ч.6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об'єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
Згідно положень ч.ч. 2, 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п'ятій цієї статті, є обов'язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов'язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом'якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов'язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.
Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб'єктом господарювання, за письмовою згодою із суб'єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Також слід зазначити, що диспозиція ч.2 ст. 91-5 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.2 ст. 91-5 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення та конкретні положення закону, які були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Всупереч цим вимогам Закону у складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає недотримання ним, як посадовою особою ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ», під час проведення господарської діяльності експлуатації об'єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням ресурсів корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, а посилання у протоколі просто на норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» без конкретизації в чому полягають ці порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у провину, чим порушується його право на захист.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вплив на довкілля являє собою будь-які наслідки планової діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій тощо, проте з аналізу Акта за результатами перевірки від 12.12.2022 року № 2-22/52 та долучених до нього матеріалів вбачається, що вказані вище питання під час проведення господарської діяльності ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» та здійснення негативного впливу на довкілля, не з'ясовувались і не досліджувались.
Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши конкретних обставин вчинення ОСОБА_1 як керівником ТОВ «ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ» адміністративного правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому вони полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, слід зазначити, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати зазначену в цьому протоколі фабулу правопорушення.
Це узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 91-5 КУпАП, а тому, з огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, постанова Обухівського районного суду Київської області від 03.03.2023 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 91-5 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 91-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень - скасувати, та на підставі п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 91-5 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду І.М. Сілкова