17 травня 2023 року
справа № 369/6535/22
провадження № 22-ц/824/4214/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Яницькій О.Л.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
боржник - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Слободянюк А.В., у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів зі ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги заяви мотивовано тим, що за згодою сторін місце проживання дитини визначено з батьком, а тому відповідно до ст. ч. 5 ст. 183 СК України ОСОБА_3 може звертатись із заявою про про видачу судового наказу про стягнення аліментів з матері - ОСОБА_2 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та видати судовий наказ
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що місце дитини визначено розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області з батьком - ОСОБА_1 . Вказує, що місце проживання дитини визначено за згодою матері, та подання позову можливе лише про зміну місця проживання дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська розглядається справа за позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання сина.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходи із наявності спору між сторонами про місце проживання дитини.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено, що дитина проживає із батьком - ОСОБА_1 .
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено право кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Статтями 183 та 184 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, сімейним та процесуальним законодавством визначено, що право вимоги про стягнення аліментів на підставі судового наказу належить тому з батьків або іншому законному її представнику, з яким вона проживає.
Стаття 165ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
- заява подана з порушенням вимог статтей 163 ЦПК України,
- заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- заявлено вимогу, яка не відповідає ст. 161 цього Кодексу;
- наявні обставини, передбачені частиною 1 статті 186 цього Кодексу;
- з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
- судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
- судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав передбачених п. п. 3-6 ч. 1 цієї статті;
- із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
- заяву подано з порушенням правил підсудності.
Підстави для відмови у видачі судового наказу, визначені вказаною статтею, не встановлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції виходи із наявності спору між батьками дитини щодо місця її проживання.
Однак, право на звернення до суду із позовом чи заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить особі, з якою проживають діти, та є безумовним, крім випадків якщо вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що наявність спору між сторонами щодо місця проживання дитини не є перешкодою для звернення із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів та не може бути підставою для відмови у видачі такого наказу.
Інший висновок суду є помилковим.
Ухвала суду вирішена з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді