17 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року у кримінальному № 62022000000000158 від 02.04.2022, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022, що розслідуєься за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 332 КК України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно вилучене 11.01.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме: Паспорт для виїзду закордон на ім'я ОСОБА_6 НОМЕР_1 ; Мобільний телефон IPhofeXSMax MT5DLL\A, s\n НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , IMEI2 3531| НОМЕР_4 ; Мобільний телефон Galaxy a5SM A51OF, IMEI НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 ; 8 записників у тому числі в обкладинці чорного кольору (6 шт). в обкладинці синього кольору (1шт), блокнот чорного кольору (1шт); Жорсткий диск сн So8HJ1HL915139, h\l120111FL972078 №GD160JJ; Планшет IPADs\n DN6GWBDKDKPH, FKKIDBKGA 1395; Флеш-накопичувач Apacer №AP8GAH160 2900829200087; Тимчасове посвідчення № НОМЕР_7 ; Довідка військово-лікарської комісії на ім'я ОСОБА_6 від 18.08.2022 №138/20; Дві фотокартки ОСОБА_6 із написами польською мовою; Документи польською мовою на 5 арк.; Ксерокопія сторінки внутрішнього паспорту громадянина України ОСОБА_6 . НОМЕР_10; Ксерокопія сторінок внутрішнього паспорту ОСОБА_8 . НОМЕР_9 на 1 арк.; 4 фотокартки із зображенням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ; Ноутбук MACbook pro M1 s\n НОМЕР_8 , який полягає у забороні розпорядження та користування вказаним майном.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому наявні достатні підстави для його арешту, відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.170 та ч.3 ст. 171 КПК України.
В апеляційній скарзі власник майна просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту в суді першої інстанції він присутнім не був, про ухвалу слідчого судді дізнався під час слідчих дій 23.03.2023 року. Також апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення. Зокрема, на його переконання, слідчим суддею не перевірено та не надано оцінки відсутності доказів, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення та причетності до цього саме його, він не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні; накладено арешт на майно, яке не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні та не може бути конфісковане.
Апелянт вказує на те, що майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
В судове засіданні апеляційної інстанції власник майна не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте, надав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу у його відсутність, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КК України.
З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про накладення арешту було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представника. З ухвалою слідчого судді він був обізнаний 23.03.2023 року, протягом п'яти днів, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді. За таких обставин колегія суддів вважає, що власником майна не пропущено строк для звернення з апеляційною скаргою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та належне обґрунтування необхідності арешту.
З матеріалів справи вбачається, що Слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000158 від 02.04.2022 за ознаками злочинів, передбачених частинами 2 і 3 статті 332 КК України, щодо вчинення в лютому-березні 2022 року організованою групою у складі співробітників Національної поліції України (далі - НПУ), Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) та Державної митної служби України (далі - Держмитслужба), а також цивільних осіб, незаконного переправлення громадян через державний кордон України, поєднаного з використанням службовими особами свого службового становища, вчиненого щодо кількох осіб, повторно.
В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ДПСУ, Держмитслужби, НПУ та окремі громадяни України зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, у зв'язку з чим розподілили функції учасників групи та визначили способи вчинення відповідних злочинів.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 . Необхідність накладення арешту на майно, обумовлювалось його збереженням як речових доказів, так як останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст.ст. 98,170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на вищезазначене майно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь якої фізичної чи юридичної особи, якщо є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Також колегія суддів зважує і на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування від 11 січня 2023 року майно визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні та цього ж дня призначено судову експертизу комп'ютерної техніки та програмних продуктів, виконання якої доручено експертам Київського НДІСЕ.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання документи, електронні носії інформації та комп'ютерна техніка можуть містити в собі інформацію щодо обставин вчинення злочину.
Переконливих доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року у кримінальному № 62022000000000158 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2510/2023
Єдиний унікальний номер 757/3601/23-к
Доповідач: ОСОБА_1