Справа № 369/12615/20
провадження № 22-з/824/620/2023
16 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Донченко Катерина Юріївна в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат,
у цивільній справі запозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із позовом у якому просила суд розірвати Договір № 82938-А/3 купівлі-продажу деривативу від 07.05.2019, укладений між нею та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген»; розірвати договір № 61/ВС5 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 07.05.2019, укладений між нею та ТОВ «ЖК «Нові Жуляни», стягнути з ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» 138 268 грн 58 коп. та стягнути з ТОВ «Нові Жуляни»71 349 грн 94 коп. Вирішити питання судових витрат.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2022 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року з ТОВ «ЖК «Нові Жуляни», товариства ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн з кожного.
Не погодившись з указаним рішенням ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» подали апеляційні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційні скарги залишено без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2022 року залишено без змін.
27 квітня 2023 року адвокатом Донченко К.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про відшкодування судових витрат, у якій вона просила стягнути з ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» на користь позивачки пропорційно 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Вказано, що у відзиві на апеляційну скаргу, вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що складає 15 000 грн.
Зазначено, що під час розгляду справи 27.04.2023 представником позивачки заявлено про стягнення з відповідачів вказаної суми витрат, після чого в межах строку встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України подано заяву.
Посилаючись на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, просила заяву задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином, від адвоката Донченко К.Ю. в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, заяву про відшкодування судових витрат просить задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткової постанови слід задовольнити.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Донченко К.Ю. укладено договір про надання правничої допомоги № 17/09/20 від 17 вересня 2020 року (а.с. 27-29 т.2) та укладено додаткову угоду № 2 від 03 листопада 2022 року (а.с. 143 т.2).
Пунктами. 2,3 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що позивачка сплачує адвокату гонорар в сумі 15 000 грн до 31.03.2023 (а.с. 143 т.2).
З копії розписки адвоката Донченко К.Ю. убачається, що остання отримала від ОСОБА_1 15 000 грн гонорару (а.с. 143 на звороті т.2).
Відповідно до звіту адвоката Донченка К.Ю. за період з 03.11.2022 по 27.04.2023, адвокатом виконано наступний обсяг роботи: вивчення апеляційних скарг ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», підготовка відзивів та направлення їх на електронну пошту Київського апеляційного суду; участь в судовому засіданні 14.03.2023 та 27.04.2023; ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 144 т.2).
У відповідності до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
З матеріалів справи убачається, що позивачем на адресу відповідачів було направлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, що підтверджено поштовими накладними (а.с. 145-147 т.2).
Однак, відповідачі не подали клопотання про зменшення витрат, понесених позивачем на оплату послуг з надання правничої допомоги.
Проаналізувавши обсяг наданих заявнику послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем сума в розмірі 15 000 грн є співмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у визначеному розмірі підтверджений належними і допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява представниці позивачки підлягає до задоволення шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 із ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» по 7 500 грн, з кожного, понесених позивачкою витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Донченко Катерини Юріївни в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни» (код ЄДРПОУ 40426786, адреса: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, села Святопетрівське, бульв. Тараса Шевченка, 10, офіс 109) та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» (код ЄДРПОУ 36003268, адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, вул. Соборна, 2В, оф. 31), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції, в сумі 7 500 грн, з кожного.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 травня 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: