15 травня 2023 року
справа № 758/2630/23
провадження № 33/824/2354/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Харчука Олександра Петровича на постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився, однак висловив свою незгоду із результатами такого огляду.
Разом із тим, працівники поліції не направили його до закладу охорони здоров'я для проведення огляду, що суперечить вимогам КУпАП.
В апеляційній скарзі також зазначено , що з 1994 року ОСОБА_1 має хворобу нирок, тому алкоголь виводиться із організму повільно.
Крім того, вказано, що на день проведення огляду за допомогою приладу Драгер, останнє калібрування технічного пристарою було здійснено більше ніж 6 місяців, а тому роздруківка результатів тесту є недопустим доказом. Пояснення свідка ОСОБА_2 не відповідають критерію добровільності, оскільки пояснення написані під диктовку працівника поліції. Також апелянт зазначає, що працівниками поліції не було роз'яснено правових наслідків, які можуть настати після результатами підписання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції не було відсторонено водія від керування транспортним засобом.
Також вказує, що розгляд справи відбувся за відсутності сторони обвинувачення, що є порушенням п. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24.02.2023 о 17:10 год. за адресою пр. Правди, 47, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, маючи такі ознаки: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 7510», проба позитивна: 1,13 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9 а водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно пункту 2, пункту 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці
Вина ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні підтверджується наявними матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2023 року;
- результатом тесту на виявлення алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Alkotest», результат якого становить 1,13‰;
- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано проходження ОСОБА_3 огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- поясненнями ОСОБА_2 .
На відеозаписі нагрудної камери працівника поліції зафіксовано проходження ОСОБА_3 огляду на виявлення стану сп'яніння. Поліцейським роз'яснено, що водій може погодитись пройти огляд на стан сп'яніння або відмовитись, якщо після проходження огляду водій не погодиться з результатом, то останній має право на проходження огляду у медичному закладі у лікаря-нарколога. Після проходження огляду за допомогою технічного пристрою на місці зупинки ОСОБА_3 не заперечував проти його результату, тому підстави для направлення водія до медичного закладу у працівників поліції були відсутні.
Доводи апелянта про ненаправлення його до закладу охорони здоров'я є безпідставним.
Будь-яких доказів на спростування перебування ОСОБА_3 стані алкогольного сп'яніння до суду не надано.
Посилання скаржника на те, що роздруківка результатів тесту є недопустим доказом, оскільки, останнє калібрування технічного пристарою Драгер було здійснено більше ніж 6 місяців судом не приймається.
Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 статті 17 вказаного Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.
Відтак, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, в тому числі і прилад «Drager Alcotest» можуть надалі експлуатуватись за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.
Як вбачається з роздруківки приладу Drager Alcotest останнє його калібрування проводилось 06.05.2022 року, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився працівниками поліції 24.02.2023 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку.
Також колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що водій свідомо, знаючи про проблеми зі здоров'ям, керував транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а тому посилання на дану обставину судом відхиляється.
Вказані скаржником обставини не впливають на кваліфікацію правопорушення та не звільняють від відповідальності.
Сумнівів в достовірності пояснення свідка ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи щодо обставин правопорушення немає.
Інші доводи апеляційної скарги також не випливають на правильність висновку суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Харчука Олександра Петровича залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя