25 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42021000000001343, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021000000001343 від 23.06.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 111 КК України та накладено арешт на ноутбук «LENOVO» марки «JokaPad C340-141WL» s/n MP1MVSTW вилучений в ході проведення 06.03.2023 огляду місцевості ділянки з водоймою, що знаходиться по вул. Тернопільській у м. Львові в межах координат НОМЕР_1.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що відповідно до ст. 98, ч.10 ст.170, ч.2 ст.173 КПК України є підстави для накладення арешту на вказане майно з метою його збереження.
В апеляційній скарзі з доповненнями адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно. Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження, має ознаки однобічності і необ'єктивність судового розгляду, істотно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням КПКУкраїни та кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ухвалі слідчого судді невмотивовано, яким чином майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Вказане майно не є засобом, знаряддям кримінального правопорушення, не зберігало на собі його сліди, не є предметом кримінального правопорушення, не одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не є доказом вказаного кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво за ходом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001343 від 23.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 111 КК України.У вказаному кримінальному провадженні досліджується діяльність юридичних та фізичних осіб, які причетні до протиправного виведення земельної ділянки з державної власності площею 41,7 га на території Закарпатської області.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , однак під час проведення 03.03.2023 вказаної слідчої дії було отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за вказаною адресою, самовільно залишив місце проведення обшуку та може зберігати вибухові речовини.
Крім того, відповідно до інформації ГУ КЗКІ ДЗНД СБ України ОСОБА_7 може вчиняти дії з метою приховування доказів вчинення розслідуваних у вказаному кримінальному провадженні злочинів шляхом знищення мобільних телефонів та комп'ютерної техніки, уникати участі у слідчих діях.
У зв'язку із наявною інформацією та поведінкою ОСОБА_7 , який намагався залишити прибудинкову територію за вказаною адресою та не реагував на вимоги слідчого залишатися на місці проведення слідчої дії, останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України та здійснено його особистий обшук.
Водночас до моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , відмовляючись виконувати вимоги слідчого залишатися на місці проведення слідчої дії, позбавився ноутбуку, який був при ньому разом з вищевказаними речами, викинувши його у водойму, розташовану поруч.
06.03.2023 під час проведення огляду місцевості ділянки з водоймою, що знаходиться по вулиці Тернопільській у м. Львові в межах координат НОМЕР_1, з залученням працівників Львівської центральної водолазно - рятувальної служби виявлено та вилучено ноутбук «LENOVO» марки «JokaPadC340-141WL» s/n MP1MVSTW.
В межах кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно. Слідчий суддя районного суду дане клопотання задовольнив та наклав арешт з метою речового доказу.
Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст.ст. 98,170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42021000000001343.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь якої фізичної чи юридичної особи, якщо є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вони можуть містити інформацію про обставини, які підлягають встановленню під час досудового розслідування у тому числі таке майно необхідне для проведення судових експертних досліджень.
За таких обставин, посилання адвоката на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, вилученого під час водойми не може прийматися до уваги.
За наведеного, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на об'єкт експертного дослідження з метою забезпечення збереження його, як речовогодоказу, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 42021000000001343 - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2192/2023
Єдиний унікальний номер 761/8004/23
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач - ОСОБА_1