Єдиний унікальний номер 752/781/23
Апеляційне провадження № 33/824/2029/2023
13 квітня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код невідомий, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 460875, ОСОБА_1 17.12.2022 року о 00 год. 08 хв. в м. Києві по просп. Голосіївському, керував транспортним засобом «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Основними доводами апелянта було те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що у нього не було зовнішніх ознак сп'яніння, відтак, у працівників поліції не було підстав для вимоги про проходження огляду. Вказує, що самі працівники поліції підтвердили адекватність стану, в якому перебував ОСОБА_1 , а сумніви щодо його стану працівники поліції почали висловлювати після того, як поспілкувалися один з одним в автомобілі. Вказує, що з урахуванням вищезазначеного, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння були відсутні.
Дані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом з огляду на наступне:
Наявність зовнішніх ознак сп'яніння є підставою для виникнення сумнівів щодо стану водія. Такі сумніви не є беззаперечним встановленням такого стану водія, а є суб'єктивним відношенням працівників поліції до можливості перебування особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на підтвердження чи спростування якого і передбачена процедура проведення огляду на стан сп'яніння.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції вбачається, що сумніви стосовно стану водія у працівників поліції виникли майже відразу після початку спілкування з водієм. Працівниками поліції було вчинено дії щодо перевірки наявності у водія ознак сп'яніння, в тому числі і визначення кольору шкірного покрову, а також реакції зіниць ОСОБА_1 на світло. За таких умов суд не може прийняти позицію апелянта щодо безпідставності вимог про проходження огляду.
Не відповідають дійсності і посилання апелянта стосовно того, що при відмові від проходження огляду в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не усвідомлював наслідків таких своїх дій, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що такі наслідки йому були роз'яснені, а саме, що у разі відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того суть інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає не в керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а у відмові від проходження огляду для встановлення його стану, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевказане, надана стороною захисту довідка військово-лікарської комісії про проходження ОСОБА_1 медичного огляду 11.01.2023 року, а також висновку комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведеного 19.01.2023 року, не мають жодного значення для вирішення даної справи, оскільки за своєю суттю посвідчують лише стан, в якому перебував ОСОБА_1 через значний проміжок часу після подій, які є предметом розгляду, в той час як йому було інкриміновано саме відмову від проходження огляду.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба