23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 120/237/20-а
адміністративне провадження № К/990/30632/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лук'яненко О.О.
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Семенчук О.А.
представника відповідача-2, третьої особи - Пензова С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/237/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Закарпатської митниці Держмитслужби,
про визнання протиправними та скасування висновку, наказів та поновлення на роботі
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Семенчук Оксани Антонівни
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, ухвалене у складі судді Дмитришеної Р.М.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів: Капустинського М.М., Сапальової Т.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Державної митної службу України (далі - відповідач-2, Держмитслужба), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Закарпатської митниці Держмитслужби (далі - третя особа), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році відносно ОСОБА_1 ;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 18 грудня 2019 року №2054-О, яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 ;
1.3. визнати протиправним та скасувати наказ ДФС "Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 " від 21 грудня 2019 року №2093-о;
1.4. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Закарпатської митниці Держмитслужби.
2. Ухвалою від 22 липня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Держмитслужбу.
3. Ухвалою від 07 липня 2021 року замінено третю особу у справі Закарпатську митницю ДФС її правонаступником - Закарпатською митницею Держмитслужби.
4. Ухвалою від 17 листопада 2021 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову від 28 жовтня 2021 року. Заяву представника позивача про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі Держмитслужбу, змінивши її статус із третьої особи на співвідповідача.
5. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що його звільнення є незаконним, оскільки висновок з негативною оцінкою результатів його службової діяльності прийнято з порушенням встановлених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640) принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості.
5.1. Зокрема, позивач наполягає, що в порушення норм частини четвертої статті 44 Закону № 889-VIII його не було належним чином ознайомлено із результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання, оскільки надані йому 5 грудня 2019 року Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019, згідно з якими він отримав негативну оцінку, не містили у графі "Обґрунтування" жодних зауважень, заперечень чи спростувань щодо досягнутих результатів, що спонукало позивача звернутися зі скаргою до безпосереднього керівника із зазначенням зауважень до балів за виконанні завдання. При цьому, позивач стверджує, що його скаргу було розглянуто не по суті порушеного питання та надано формальну відповідь.
5.2. У зв'язку з цим позивач також доводить, що відповідач, ігноруючи основні засади оцінювання, формально виставив оціночні бали: за завдання № 1 - 3 бали; за завдання № 2, 3, 4, 5 - 1 бал; середній бал 1,4; при цьому усі ці оцінки позивач уважає нічим не арґументованими. Позивач наполягає на тому, що не зважаючи на вчинену відповідачем в Результатах виконання завдань державним службовцем за 2019 рік відмітку "обґрунтування в додатку", йому не було надано жодного додатку, зокрема, документу без дати та за назвою "Обґрунтування додаток до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік" (далі - Обґрунтування), про існування якого позивачу стало відомо після отримання відповіді на його скаргу, що підтверджується відсутністю підпису позивача в графі "Ознайомлення державного службовця". Крім того, позивач звертає увагу, що ані пункт 39 Порядку №640, ані форма Результатів виконання завдань державним службовцем, затверджена Додатком 8 до Порядку №640, не передбачають складання додаткових додатків після закінчення оціночної співбесіди, а оскільки Обґрунтування не містить його підпису про ознайомлення, в ньому відсутнє будь-яке зазначення дати його складання, тому позивач уважає наявними ознаки фальсифікації цього документу.
5.3. На противагу наведеним в Обґрунтуванні висновкам позивач зазначав таке.
5.3.1. Стосовно Завдання №1 позивач зазначає, що протягом січня-вересня 2019 року ним забезпечено належний контроль з адміністрування митних платежів, їх повне та своєчасне перерахування до Державного бюджету. Так, за січень-вересень 2019 року митницею перераховано до Держбюджету податків на суму 5381074,1 тис. грн, що на 726854 тис. грн (або на 15,6%) більше доведеного планового індикативного показника. Зокрема, до загального фонду бюджету спрямовано 4306693,6 тис. грн, що становить 101,1% від доведеного показника, а до спеціального фонду - 1074 380,5 тис. грн, що в 2,7 разів більше від доведеного показника. Щодо відсутності інформації стосовно того, чи проводилася робота ефективно з дотриманням правил етичної поведінки, позивачем вказано, що її відсутність не може свідчити про те, що під час виконання роботи позивачем порушувалися правила етичної поведінки.
5.3.2. Щодо Завдання №2 позивач зазначає, що за січень-вересень 2019 року митницею забезпечено організацію та проведення ефективних заходів з виявлення, припинення та запобігання контрабанді та порушенням митних правил. Так, за вказаний період складено 4 214 протоколів про порушення митних правил загальною вартістю 117 466 570 грн. До правоохоронних органів скеровано для внесення відомостей в ЄРДР 213 повідомлень про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів. У сфері боротьби з митними правопорушенням ефективно використовувалися механізми міжнародної допомоги - направлено 107 запитів на адресу митних органів іноземних держав, в результаті чого запроваджено 22 справи про порушення митних правил на загальну суму 40 550 355 грн. Судами розглянуто 3742 справи про порушення митних правил та прийнято рішення про накладення штрафів у 3698 випадках на 42 183 564 грн, стягнуто 22 158 590 грн. Забезпечено покращення економічної ефективності діяльності у сфері протидії митним правопорушенням: стягнуто до Держбюджету штрафів за постановами митниці на суму 19 млн 467,9 тис. грн, а за постановами суду - на суму 2 млн 644 тис. грн; надійшло до бюджету коштів від реалізації конфіскованих товарів на суму 1 млн 103,2 тис. грн; загальний розмір коштів, що надійшли до Держбюджету від накладених штрафів та від реалізації конфіскованого майна становить 23 млн 215,1 тис. грн.
5.3.3. Стосовно Завдання №3 позивач зазначає, що протягом січня-вересня 2019 року ним було забезпечено належний контроль за повним та якісним виконанням митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення. Вжито заходів щодо організації моніторингу виконання посадовими особами підрозділів митного оформлення митних формальностей, сформованих за результатами застосування Системи управління ризиками, за фактами виявлених недоліків направлено 26 листів та службових записок. Завдяки використанню комбінованого методу контролю, частка митних декларацій, за якими за результатами виконання митних формальностей було виявлено розбіжності, станом на 1 жовтня 2019 року становила 8,59 % (при цільовому значенні цього показника - не менше 4,5 %). Станом на 1 жовтня 2019 року посадовими особами митниці було проведено 40 675 митних оглядів, за результатами яких було складено 629 протоколів про порушення митних правил. Зростання між кількістю оглядів та складеними протоколами становило 1,55 %, а в минулому році 0,97 %, що вказує на підвищення ефективності їх проведення.
5.3.4. Щодо Завдання №4 позивач зазначає, що за спірний період (січень-вересень 2019 року) підрозділами митниці забезпечено збільшення бази оподаткування за рахунок консультацій з декларантами щодо коригування митної вартості товарів на 881735,4 тис. грн, в результаті чого додаткові надходження митних платежів становили 243 661, 64 тис. грн. Крім того, митницею було прийнято 116 рішень про коригування митної вартості, за рахунок чого додаткові надходження Держбюджету становили 4006,6 тис. грн. Із 116 рішень митниці про коригування митної вартості тільки 41 рішення було оскаржене в судовому порядку, із вказаних 41 судової справи тільки в одному випадку були повернуті митні платежі на суму 208,9 тис. грн, що становить тільки 5,2 % від загальної суми додаткових надходжень по рішенням митниці про коригування митної вартості. Також, було забезпечено повне відпрацювання згенерованих Автоматизованою системою управління ризиків (АСАУР) ризиків щодо митної вартості (так спрацювання АСАУР на центральному рівні за вартісним ризиком становило 30,8 % від загальної кількості митних декларацій по імпорту).
5.3.5. Що ж до Завдання №5 позивач зазначає, що за спірний період в межах загальних організаційних заходів щодо забезпечення належного митного контролю здійснювалися заходи щодо контролю по внесенню до Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) ДФС інформації щодо завершення митного оформлення товарів. Так, згідно із розпорядженням Закарпатської митниці ДФС від 19 січня 2016 року №5\1-р здійснювався аналіз щомісячного звітування підрозділів митного оформлення з вказаного питання, за результатами виявлених недоліків вживалися відповідні заходи дисциплінарного впливу. Відповідно до планів роботи митниці з метою контролю за переміщенням товарів здійснювався аналіз баз даних програмно-інформаційного комплексу "Контроль за доставкою товарів" ЄАІС ДФС. Протягом січня-вересня 2019 року здійснено низку перевірочних заходів дотримання посадовими особами митниці порядку здійснення митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, при вивезенні товарів за межі митної території України, внесення до ЄАІС інформації про завершення митного оформлення товарів документами, що не є митними деклараціями, своєчасності та правильності внесення до програмно-інформаційних комплексів ДФС інформації про завершення процедури МДП. Так, зокрема вказані перевірки проводилися згідно з наказом митниці від 3 січня 2019 року №6 та від 16 січня 2019 №33. За результатами вжитих заходів до Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС були направлені пропозиції щодо вдосконалення механізму контролю за переміщенням товарів та відповідного програмного забезпечення.
5.4. Крім того, покликаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 квітня 2021 року у справі 480/4987/19, позивач наполягає, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця.
6. Заперечуючи проти задоволення позову, ДФС України у відзиві на позовну заяву наполягало на необґрунтованості посилань позивача на відсутність обґрунтування в результатах виконання завдань, адже там була наявна відмітка про те, що такі знаходяться в додатку.
7. У відзиві на позовну заяву Держмитслужба наполягала, що не є суб'єктом призначення стосовно позивача. При цьому, дискреційні повноваження, пов'язані із проходженням державної служби, належать виключно керівнику державної служби або суб'єкту призначення. Разом з тим, Держмитслужба вказувала на те, що оскільки позивача звільнено з посади начальника Закарпатської митниці ДФС, відтак належним способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у разі порушення таких, є його поновлення на тій посаді та у тому органі, з якого його звільнено.
7.1. Крім того, у поясненнях на позовну заяву Держмитслужба наполягала, що позивач був ознайомлений із Завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, а оцінка за виконання цих завдань повністю обґрунтована. При цьому, оцінювання службової діяльності позивача відбулося відповідно до вимог законодавства України, з дотриманням процедури, визначеної Порядком №640, з визначенням завдань та ключових показників відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року №237.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
8. Згідно із наказом Державної фіскальної служби України від 16 липня 2018 року №1199-о ОСОБА_1 18 липня 2018 року переведено з посади начальника Кіровоградської митниці ДФС на рівнозначну посаду начальника Закарпатської митниці ДФС.
9. Виконуючим обов'язки голови ДФС України, який є безпосереднім керівником, та позивачем визначено завдання та ключові показники на 2019 рік, а саме:
9.1. завдання №1: забезпечення своєчасності та повноти адміністрування митних платежів до Державного бюджету України. Ключові показники результативності, ефективності та якості: забезпечено 100% щомісячне виконання завдань щодо своєчасності та повноти адміністрування митних платежів та їх перерахування до Державного бюджету України;
9.2. завдання №2: організація роботи із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
1. Організовано проведення ефективних заходів з виявлення, припинення та запобігання контрабанді та порушенням митних правил.
2. Підвищено результативність виявлення порушень митного законодавства завдяки використанню механізмів міжнародної взаємодії, у т.ч. взаємної адміністративної допомоги.
3. Забезпечено якісне провадження в справах про порушення митних правил, належне супроводження справ в судах.
4. Покращено економічну ефективність протидії митним правопорушенням в частині перерахування коштів до Державного бюджету від виконання рішень, винесених в справах про порушення митних правил;
9.3. завдання №3: забезпечення контролю достовірності декларування товарів, транспортних засобів. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
1. Забезпечено повне та якісне виконання митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів.
2. Забезпечено досягнення визначених ДФС ключових показників ефективності.
3. Покращено ефективність проведення митних оглядів товарів та транспортних засобів;
9.4. завдання №4: організація контролю в митницях ДФС за правильністю визначення митної вартості товарів. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
1. Збільшено базу оподаткування за рахунок коригування митної вартості товарів.
2. Додаткові надходження коштів за рахунок коригування митної вартості товарів.
3. Кількість винесених рішень про коригування митної вартості товарів.
4. Зменшено кількість оскаржених у судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів.
5. Зменшено суми повернутих коштів на підставі судових рішень.
6. Відпрацьовано форми митного контролю за напрямком контролю митної вартості товарів;
9.5. завдання №5: організація контролю в митницях ДФС за своєчасністю та достовірністю фіксації в базах даних ДФС інформації про виконання митних формальностей при здійснені транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення у тому числі, що перемішуються на умовах Конвенції МДП. Ключові показники результативності, ефективності та якості:
1. Своєчасне та 100% внесення інформації до програмно-інформаційних комплексів ЄАІС щодо виконання митних формальностей при здійснені транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
2. Кількість проведених перевірок щодо несвоєчасного та недостовірного внесення посадовими особами митниці інформації до програмно-інформаційних комплексів ЄАІС щодо виконання митних формальностей при здійснені транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
10. Наказом Державної фіскальної служби України від 1 жовтня 2019 року № 1562-0 затверджено Графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС за 2019 рік.
11. 5 грудня 2019 року позивача ознайомлено з Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, згідно з якими він отримав негативну оцінку, середній бал 1,4, що підтверджується власноручним записом позивача.
11.1. В Обґрунтуваннях щодо першого завдання (забезпечення своєчасності та повноти адміністрування митних платежів до Державного бюджету України) зазначено, що завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Проте, оцінювання проводилося за відсутності інформації стосовно того чи проводилася робота ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. Виконання позивачем першого завдання відповідачем оцінено в 3 бали.
11.2. Щодо другого завдання в Обґрунтуваннях безпосереднім керівником зазначено, що завдання позивачем виконане частково. Бал оцінювання ґрунтується на інформації департаменту організації протидії митним правопорушенням частково не виконані п. 1, 3 завдання, а саме, але не виключно: низький рівень проведення аналітично - пошукової роботи митниці. Судами закрито проваджень на суму 19,3 млн грн, при тому, що кількість закритих справ зменшилась на 2%, а їх вартість збільшилася на 55%. За результатами отримання 44 відповідей від департаменту не складено жодного протоколу про ПМП. Із загальної кількості отриманих відповідей митниць суміжних держав 68 - 59 не підтвердили факти порушень. Під час співбесіди надана департаментами інформація не була ОСОБА_1 спростована та не надано обґрунтування часткового невиконання.
11.3. Стосовно третього завдання в Обґрунтуваннях безпосереднім керівником зазначено, що завдання позивачем виконано частково. Згідно з інформацією департаменту організації митного контролю не виконані завдання в частині п. 1 та п. 3, зокрема в частині невнесення в ЄАІС інформації про випуск товарів в режимі імпорт, а також систематичні факти порушень пропуску підкарантинних об'єктів регулювання без наявності фітосанітарного сертифікату, а також інформацією департаменту таргетингу та управління митними ризиками, згідно із якою не виконаний один з ключових показників ефективності КРІ №18, показник становить 6,8% при встановленому цільовому значенні не більше 3,5%. Під час співбесіди надана департаментами інформація не була ОСОБА_1 спростована та не надано обґрунтування часткового невиконання.
11.4. Щодо четвертого завдання в Обґрунтуваннях зазначено, що завдання позивачем виконано частково. Зокрема, встановлено здійснення митного оформлення товарів, суб'єктів ЗЕД, які перебувають на індивідуальному режимі ліцензування, без відповідної ліцензії, а також факти переміщення через МКУ товарів без проведення митного контролю. Згідно з інформацією департаменту питань запобігання та виявлення корупції, у відношенні працівників митниці відкрито 3 кримінальних провадження за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди за статті 368 КК України. Факти часткового невиконання також підтверджується довідкою тарифного та нетарифного регулювання. Під час співбесіди надана департаментами інформація не була ОСОБА_1 спростована та не надано обґрунтування часткового невиконання.
11.5. Стосовно п'ятого завдання в Обґрунтуваннях зазначено, що завдання виконано частково. Бал оцінювання ґрунтується на інформації департаменту організації митного контролю, зокрема, митниця не виконала часові нормативи митного оформлення; також виявлено 11 випадків не внесення інформації про випуск товарів в режимі імпорт до ЄАІС, виявлено 47 випадків не внесення інформації про випуск товарів в режимі транзит до ЄАІС, а також негативні показники митниці по заходах нетарифного регулювання.
12. Не погоджуючись із результатами виконання завдань, 9 грудня 2019 року позивач звернувся зі скаргою до безпосереднього керівника, в якій просив: надати завірені копії висновку щодо результатів оцінювання його службової діяльності та документів, що обґрунтовують виставлення балів по кожному із п'яти визначених завдань; утворити комісію для перевірки викладених фактів, в частині об'єктивності виставлених балів за виконання кожного визначеного йому завдання на 2019 рік та виставлену оцінку в цілому; провести повторне оцінювання його службової діяльності відповідно до пункту 43 діючого Типового порядку.
13. Листом ДФС України від 28 грудня 2019 року № 32376/7/99-99-04-05-01-17 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності. Відповідачем також надано копію Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та Обґрунтування.
14. Наказом ДФС України від 18 грудня 2019 року № 2054-0 затверджено Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії Б і В у 2019 році, відповідно до яких, позивач отримав негативну оцінку, середній бал 1,4.
15. 20 грудня 2019 року позивача ознайомлено з витягом із вказаного Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії Б і В у 2019 році.
16. Наказом ДФС України "Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 " від 21 грудня 2019 року № 2093-О позивача звільнено з посади начальника Закарпатської митниці ДФС у зв'язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
17. Не погоджуючись із висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС у 2019 році, наказом № 2054-о від 18 грудня 2019 року, а також із наказом від 21 грудня 2019 року № 2093-о, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.
ІІІ. Історія справи
18. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
19. Постановою Верховного Суду від 27 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року. Справу №120/237/20-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
20. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказував на необхідність дослідили документи (докази), які лягли в основу оцінювання позивача, що є необхідною передумовою повного та об'єктивного розгляду цієї справи.
20.1. Так, Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість виставленої відповідачем оцінки за виконання позивачем завдань, оскільки витребувані судом ухвалою від 4 березня 2020 року докази, такі як: інформація департаменту організації протидії митним правопорушенням; інформація департаменту організації митного контролю; інформація департаменту таргетингу та управління митними ризиками; інформація департаменту питань запобігання та виявлення корупції ні відповідачем, ні третьою особою до суду не надано та матеріали справи не містять.
20.2. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку правомірності оцінювання позивача, посилаються на факти, що містяться у інформації від профільних департаментів, які відсутні в матеріалах справи. Так, суди попередніх інстанцій посилаються лише на наведені відповідачем обґрунтування, без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами, що дає суду підстави вважати про порушення судами попередніх інстанцій при розгляді справи принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
21. У ході нового судового розгляду справи 26 серпня 2021 року до суду від представника ДФС надійшли пояснення щодо неможливості надати докази, на які вказав Верховний Суд, з огляду на таке.
21.1. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" (зі змінами) (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України (далі - ДПС України) та Держмитслужбу як центральні органи виконавчої влади, що є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої ДФС України у відповідних сферах діяльності.
21.2. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1217-р "Питання Державної митної служби" Держмитслужба з 8 грудня 2019 року розпочала виконання покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень ДФС України з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
21.3. Згідно з інформацією Управління роботи з персоналом матеріали щорічного оцінювання результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 не містять інформаційних або аналітичних довідок від Департаменту організації протидії митним правопорушенням, Департаменту організації митного контролю, Департаменту таргетингу та управління митними ризиками, Департаменту питань запобігання та виявлення корупції щодо діяльності ОСОБА_1 .
21.4. Головне управління внутрішньої безпеки повідомило про відсутність витребуваних доказів.
21.5. Згідно з інформацією сектору запобігання та виявлення корупції встановлено про відсутність інформації щодо кримінальних проваджень, що вказана в обґрунтуванні до оцінювання результатів виконання завдань ОСОБА_1 .
21.6. Управління забезпечення діяльності служби повідомило, що інформаційно-довідкова робота з документами ДФС полягає у пошуку необхідних документів з використанням системи електронного докуметообігу (далі - СЕД). Пошукова система СЕД здійснює пошук конкретного документу за контекстом (ключовим словом або фразою) документа, видом документу, його коротким змістом, датою прийняття, номером та датою його реєстрації, його автором.
21.7. За результатом аналізу директорій "Дата реєстрації", "Кореспондент" та "Короткий зміст" реєстраційно-моніторингових карток вхідної кореспонденції у відповідних картотеках СЕД неможливо визначити надходження до ДФС вищезазначеного акта.
21.8. На підставі викладеного представник ДФС України зазначив, що у зв'язку з розподілом функцій шляхом реорганізації ДФС між Держмитслужбою та ДПС України у ДФС України відсутні витребувані докази та встановити їх місце знаходження неможливо, у зв'язку з чим ДФС України просить суд розглядати справу №120/237/20-а відповідно до наявних матеріалів у справі.
22. Ухвалою від 31 серпня 2021 року витребувано у Держмитслужби та зобов'язано надати на адресу Вінницького окружного адміністративного суду докази, зокрема:
22.1. інформацію, яка взята до уваги при оцінюванні діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, а саме, що стосується обґрунтування по завданню за номерами 2, 3, 4 та 5;
22.2. довідку тарифного та нетарифного регулювання щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік;
22.3. характеристику ОСОБА_1 (в разі наявності);
22.4. особову справу ОСОБА_1 (в разі наявності).
22.5. Цю ухвалу для виконання направлено на адресу Держмитслужби.
23. На виконання вимог ухвали від 31 серпня 2021 року Держмитслужбою надано ряд документів, втім вимоги ухвали не виконано у повній мірі, зокрема не надано:
23.1. інформацію, яка взята до уваги при оцінюванні діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, а саме, що стосується обґрунтування по завданню за номерами 2, 3, 4 та 5;
23.2. довідку тарифного та нетарифного регулювання щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік.
24. 20 жовтня 2021 року до суду від представника Держмитслужби надійшли письмові пояснення щодо виконання вимог ухвали від 31 серпня 2021 року. Зокрема зазначено, що ДФС України не передано Держмитслужбі витребувану судом інформацію щодо оцінювання діяльності позивача у 2019 році.
25. За наслідками нового розгляду справи рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
26. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виставлені відповідачем оцінки за виконання завдань є обґрунтованими, тому вимоги позивача стосовно визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2019 рік відносно ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій визнали такими, що задоволенню не підлягають. Ураховуючи зазначене та з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 87, частини шостої статті 44 Закону № 889-VIII суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем правомірно прийнято наказ про припинення державної служби та звільнення позивача з посади. Інші позовні вимоги суд першої інстанції визнав такими, що також не підлягають задоволенню, як похідні.
26.1. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що у матеріалах справи наявне обґрунтування щодо кожного із завдань та виставлена оцінка за їх виконання, а зміст доводів позивача фактично зводиться до незгоди з отриманими балами. У зв'язку з наведеним та покликаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21, суди попередніх інстанцій зазначили, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640. Стосовно доводів позивача про те, що йому надали Обґрунтування 20 грудня 2019 року, а не 5 грудня 2019 року, суди попередніх інстанцій зазначили, що це не є підставою для скасування висновку, оскільки висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення не впливають на результати оцінювання. Надані позивачем на підтвердження повноти виконання завдань документи суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги та наголосили, що суд позбавлений компетенції оцінювати правильність та якість виконання позивачем завдань, поставлених уповноваженими суб'єктами, оскільки відповідно до вимог Закону це віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
26.2. Суд апеляційної інстанції також наголосив на тому, що судом першої інстанції вжито заходів для витребування всіх належних доказів, якими відповідач обґрунтовує правомірність своїх рішень, проте, у зв'язку з реорганізацією суб'єкта владних повноважень та неможливістю надати суду витребувані докази судом першої інстанції розглянуто справу на підставі наявних у справі матеріалів та наданих представниками сторін пояснень. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції правомірно вирішив спір без вказаних доказів. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що не встановив обставин, які б могли бути підтвердженні таким документами, та впливали би на правову кваліфікацію спірних правовідносин.
ІV. Касаційне оскарження
27. 7 листопада 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвоката Семенчук Оксани Антонівни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, у якій скаржниця просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
28. У касаційній скарзі скаржницею зазначено, що оскаржувані судові рішення судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
28.1. Так, скаржниця наполягає, що в порушення норм частини четвертої статті 44 Закону № 889-VIII позивача не було належним чином ознайомлено із результатами оцінювання під підпис протягом 3-х календарних днів після проведення оцінювання, а також відповідачем порушено норми Порядку №640 в частині складання додаткових додатків після закінчення оціночної співбесіди (хоча ані норми пункту 39 Порядку №640, ані форма результатів виконання завдань державним службовцем, затверджена Додатком 8 Порядку №640, не передбачають складання подібних додатків після закінчення процедури оціночної співбесіди). Ненадання позивачу під час процедури оцінювання обґрунтування оціночних балів, на переконання скаржниці, вказує на грубе порушення відповідачем закріпленого пунктом 3 Порядку №640 принципу доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця, а також закріпленого пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №889-VIII права державного службовця на повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників.
28.2 Скаржниця також доводить, що у порушення приписів статті 74 КАС України суди першої та апеляційної інстанції встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. У зв'язку із цим скаржниця звертає увагу, що висновки судів першої і апеляційної інстанції щодо правомірності проведеного відповідачем оцінювання результатів виконання завдань позивачем ґрунтуються на документі без номеру і дати та за назвою "Обґрунтування" додаток до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік», натомість абзацом другим пункту 39 Порядку №640 передбачено, що після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з Додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтованості, а також визначення потреб у професійному навчанні. Відповідна колонка «Обґрунтування» наявна у затвердженій формі, наведеній у додатку 8 Порядку №640. Таким чином, на думку скаржниці, обґрунтування виставлених балів в силу вимог Порядку №640 повинне міститися виключно у документі «Результати виконання завдань».
29. Крім того, скаржниця зазначає, що у порушення вимоги частини п'ятої статті 353 КАС України судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи не враховано висновки суду касаційної інстанції у цій справі, оскільки не досліджено жодного доказу, який би підтверджував відомості, зазначені в Обґрунтуванні виставлених позивачу балів.
29.1. У зв'язку із цим скаржниця наполягає, що Обґрунтування оцінювання містить посилання на інформацію профільних департаментів ДФС України, однак до матеріалів справи цю інформацію не долучено, отже у матеріалах справи відсутні докази, які б доводили правдивість, повноту, законність та об'єктивність Обґрунтування оцінювання позивача.
29.2. На противагу цьому скаржниця звертає увагу, що з метою заповнення відповідних колонок Результатів виконання завдань позивачем на початку грудня 2019 року було отримано із відповідних управлінь/відділів Закарпатської митниці ДФС інформацію щодо показників діяльності митниці, і, відповідно, виконання позивачем поставлених йому завдань, які були долучені до матеріалів справи. Як стверджує скаржниця, наведені відповідачем-1 в Обґрунтуванні оцінювання відомості додатково спростовуються доказами, що містяться у матеріалах справи (письмовий звіт щодо результатів виконання завдань і ключових показників за 2019; інформація стосовно основних показників роботи Закарпатської митниці ДФС, що стосувалися напрямку організації митного контролю та контролю за переміщенням товарів; організації роботи із запобіганням та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил та ін). Однак суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам і доказам позивача щодо безпідставності та недоведеності інформації, зазначеної в Обґрунтуванні оцінювання, а, відповідно, і безпідставності виставленого позивачу балу. Наведене, на переконання скаржниці, вказує на очевидну безпідставність і незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що не було виплавлено судом апеляційної інстанції.
29.3. На підстави викладеного скаржниця стверджує про невиконання судами попередніх інстанцій приписів частин першої - третьої статті 242, пункту 1 частини першої статті 244 та пункту 1 частини четвертої статті 246 КАС України.
30. У касаційній скарзі представницею позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в сумі 99 000,00 грн.
31. 22 листопада 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представниці позивача у зв'язку із доведенням наявності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та витребувано із Вінницького окружного адміністративного суду матеріали справи №120/237/20-а.
32. 6 грудня 2022 року матеріали справи №120/237/20-а надійшли до Верховного Суду.
33. 5 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Держмитслужби, в якому представник цього відповідача наголошує на тому, що оцінювання позивача було проведено відповідно до вимог статті 44 Закону № 889-VІІІ та Порядку № 640.
33.1. Крім того, Держмитслужба вважає, що вимога представниці позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 99000,00 грн є безпідставною, необґрунтованою, явно завищеною та такою, що не відповідає складності цієї справи.
34. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу представниці позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
37. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
38. Частиною першою статті 1 Закону № 889-VIII зазначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
39. Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
40. Відповідно до частин першої та другої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
41. Частинами третьою - шостою статті 44 Закону № 889-VIII визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
41.1. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
41.2. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
41.3. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
42. Відповідно до частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
43. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 44 Закону № 889-VIII).
44. Частинами першою, третьою та четвертою статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
44.1. Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
44.2. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
45. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
46. Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Порядок № 640, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.
47. Відповідно до пункту 2 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри.
48. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку № 640).
49. У силу пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб'єкт призначення; служба управління персоналом.
50. За правилами пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
51. Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
52. Згідно з пунктом 10 Порядку № 640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
53. Пунктом 16 Порядку № 640 визначено, що Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення у грудні звітного року.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
54. Відповідно до пункту 36 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
55. Згідно з пунктом 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
56. За правилами пункту 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
57. Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця (абзац перший пункту 40 Порядку № 640).
58. Пунктом 41 Порядку № 640 визначено, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
59. Пунктами 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
59.1. Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
60. Додатком 8 до Порядку № 640 «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за _______ рік» визначено, що безпосередній керівник для оцінки результатів виконання завдань державним службовцем виставляє бал у значенні від "0" до "4" або "Не підлягає оцінюванню" відповідно до встановлених критеріїв (додаток 4 до Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців). При цьому, середній бал від 3,65 до 4 свідчить про відмінну оцінку, від 2,5 до 3,64 - позитивну, від 0 до 2,49 - негативну.
61. Додатком 4 до Порядку № 640 визначено «Критерії виставлення балів", яким передбачено таке: бал "не підлягає оцінюванню" виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об'єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень); бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.
VІ. Позиція Верховного Суду
62. Частиною першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
63. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
65. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги представника позивача, Верховний Суд виходить з такого.
66. Зважаючи на приписи частин першої і другої статті 2 КАС України, адміністративний суд у спорі про оскарження, зокрема, рішень суб'єкта владних повноважень має перевірити спірні рішення останнього (в цій справі - ДФС України за наслідками оцінювання службової діяльності позивача) на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України.
67. Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
68. Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
69. При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
70. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
71. Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
72. Водночас за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
73. Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.
74. Відповідно до пункту 39 Порядку № 640 безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
75. З аналізу пунктів 40, 41 Порядку № 640 слідує, що висновок щодо результатів оцінювання готується службою управління персоналом на підставі оформленої безпосереднім керівником державного службовця в установленому порядку форми щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", яка передбачає проставляння балів для оцінювання результатів службової діяльності державними службовцем. Такий висновок з виставленою у ньому негативно, позитивно або відмінною оцінкою затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
76. Отже, Порядком № 640 суб'єкт оцінювання наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому, суб'єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку.
77. Аналогічних висновків у подібних за змістом правовідносинах дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 30 листопада 2021 року у справі 260/1834/19.
78. У касаційній скарзі представниця позивача вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини 4 статті 44 Закону № 889-VIII та пункту 39 Порядку №640 і доводить, що позивача не було належним чином ознайомлено із результатами оцінювання під підпис протягом 3-х календарних днів після проведення оцінювання, оскільки ці результати не містили оціночних балів, а складання додаткових додатків після закінчення оціночної співбесіди не передбачено ані нормами пункту 39 Порядку №640, ані формою результатів виконання завдань державним службовцем, затвердженою Додатком до 8 Порядку №640.
79. У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу, що оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
80. При цьому, дії безпосереднього керівника державного службовця щодо заповнення такої форми та включення до неї певних висновків шляхом проставляння відповідного балу та його обґрунтування, як і ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання його службової діяльності, є проміжним етапом у процедурі оцінювання державних службовців.
81. Як установлено судами попередніх інстанцій, 5 грудня 2019 року позивача ознайомлено з Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, згідно з якими він отримав негативну оцінку, середній бал 1,4, що підтверджується власноручним записом позивача. Листом ДФС України від 28 грудня 2019 року №32376/7/99-99-04-05-01-17 позивачу надано копію Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та Обґрунтування.
82. За змістом пункту 49 Порядку № 640 висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
83. Отже, у межах спірних правовідносин сам факт викладення обґрунтування виставленої державному службовцю оцінки окремим додатком до відповідної форми щодо результатів виконання завдань державним службовцем та ознайомлення позивача із Обґрунтуванням не у строк, визначений частиною 4 статті 44 Закону № 889-VIII, не свідчить про допущення порушення процедури оцінювання позивача, яке впливає на результати оцінювання, що могло би бути підставою для скасування спірного висновку за правилами пункту 49 Порядку № 640.
84. Разом з тим, реагуючи на доводи скаржниці щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про обґрунтованість виставленої відповідачем оцінки за виконання позивачем завдань, Верховний Суд зауважує, що у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
85. Слід також зазначити, що відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності позивача, наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості виставленої державному службовцю (позивачу) оцінки на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання.
86. Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року, переглядаючи у касаційному порядку рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у цій справі, вказав на передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість виставленої відповідачем оцінки за виконання позивачем завдань, оскільки витребувані судом ухвалою від 4 березня 2020 року докази, такі як: інформація департаменту організації протидії митним правопорушенням; інформація департаменту організації митного контролю; інформація департаменту таргетингу та управління митними ризиками; інформація департаменту питань запобігання та виявлення корупції ні відповідачем, ні третьою особою до суду не надано та матеріали справи не містять.
87. У ході нового судового розгляду справи представник ДФС України надав до суду першої інстанції пояснення щодо неможливості надати докази, на які вказав Верховний Суд.
88. Судом першої інстанції вжито заходів для витребування доказів, на необхідність дослідження яких з метою надання оцінки правомірності оцінювання позивача указав Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року, направляючи цю справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, та ухвалою від 31 серпня 2021 року витребувано у Держмитслужби докази, зокрема:
88.1. інформацію, яка взята до уваги при оцінюванні діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, а саме, що стосується обґрунтування по завданню за номерами 2, 3, 4 та 5;
88.2. довідку тарифного та нетарифного регулювання щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік;
88.3. характеристику ОСОБА_1 (в разі наявності);
88.4. особову справу ОСОБА_1 (в разі наявності). Дану ухвалу для виконання направлено на адресу Державної митної служби України.
89. На виконання вимог ухвали від 31 серпня 2021 року Держмитслужбою надано ряд документів, втім вимоги ухвали не виконано повною мірою, а саме, не надано:
89.1. інформацію, яка взята до уваги при оцінюванні діяльності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, а саме, що стосується обґрунтування по завданню за номерами 2, 3, 4 та 5;
89.2. довідку тарифного та нетарифного регулювання щодо діяльності ОСОБА_1 , що вказана в обґрунтуванні додатку до оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік.
90. Таким чином, відповідачами так і не було надано суду інформацію від профільних департаментів, на якій основувався спірний висновок щодо результатів службової діяльності позивача за 2019 рік.
91. Водночас колегія суддів наголошує, що пунктами 1, 3 частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
92. Пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 2 КАС України передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
93. За змістом статті 210 КАС України суд з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
94. Частиною першою статті 211 КАС України на суд покладено обов'язок під час розгляду справи дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
95. На переконання суду касаційної інстанції вказаних вимог процесуального закону судом першої інстанції не дотримано.
96. Так, за доводами касаційної скарги представниця позивача наполягає на наявності у матеріалах справи доказів повноти виконання позивачем завдань (інформації, отриманої позивачем від відповідних управлінь/відділів Закарпатської митниці ДФС інформацію щодо показників діяльності митниці, і, відповідно, виконання позивачем поставлених йому завдань; письмового звіту щодо результатів виконання завдань і ключових показників за 2019; інформації стосовно основних показників роботи Закарпатської митниці ДФС, що стосувалися напрямку організації митного контролю та контролю за переміщенням товарів; організації роботи із запобіганням та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил та ін). Ці докази, на думку скаржниці, також спростовують твердження, наведені відповідачем-1 в Обґрунтуванні оцінювання, та доводять безпідставність виставленого позивачу балу.
97. Під час розгляду справи сторона позивача неодноразово наголошувала на цих доводах, проте вказані докази, подані стороною позивача до матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не досліджувалися.
98. Викладене у сукупності свідчить про невиконання судами попередніх інстанцій вимог Верховного Суду, викладених у постанові від 27 травня 2021 року у цій справі, оскільки суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, знову послалися лише на наведені відповідачем обґрунтування.
99. Виходячи із змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
100. Верховний Суд наголошує, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.
101. В свою чергу, положення КАС України не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цій частині по суті спору.
102. Викладене в сукупності дає підстави для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Під час ухвалення оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної та обґрунтованої оцінки правовим підставам звернення позивача до суду та пов'язаним з цим фактичним обставинам справи, що підлягали обов'язковому встановленню в ході розгляду справи з наданням їм правової оцінки. Зокрема, без належної оцінки залишилися ключові доводи учасника справи.
103. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
104. Зважаючи на наведені мотиви Верховний Суд не розглядає інші доводи касаційної скарги як такі, що не впливають на загальний висновок колегії суддів у цій справі. Їх докладний аналіз є недоцільним.
105. Згідно з пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
106. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
107. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
108. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
VІІ. Судові витрати
109. Оскільки за наслідками касаційного розгляду Верховним Судом не ухвалюється нове рішення, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенчук Оксани Антонівни задовольнити частково.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року скасувати та направити справу №120/237/20-а на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 25 травня 2023 року.
СуддіН.В. Шевцова Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська