25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 140/14815/21
адміністративне провадження № К/990/17263/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі №140/14815/21 за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Волинська ОДА), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази від 1 липня 2021 року № 103-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", від 28 липня 2021 року № 127-ос "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос", від 5 серпня 2021 року № 131-ос "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос (зі змінами)", від 2 липня 2021 року № 171-ос "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос";
- поновити на посаді начальника регіонального відділу адміністрування Державного реєстру виборців управління інформаційних технологій та адміністрування апарату Волинської обласної державної адміністрації" та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано накази Волинської ОДА від 1 липня 2021 року № 103-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", від 28 липня 2021 року № 127-ос "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос", від 5 серпня 2021 року № 131-ос "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос (зі змінами)", від 2 листопада 2021 року № 171-ос "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника регіонального відділу адміністрування Державного реєстру виборців управління інформаційних технологій та адміністрування апарату Волинської ОДА з 3 листопада 2021 року.
Стягнуто з Волинської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 179136,60 грн (сто сімдесят дев'ять тисяч сто тридцять шість гривень 60 копійок).
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника регіонального відділу адміністрування Державного реєстру виборців управління інформаційних технологій та адміністрування апарату Волинської ОДА та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 20225,18 грн (двадцять тисяч двісті двадцять п'ять гривень 18 копійок) звернуто до негайного виконання.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 140/14815/21 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської ОДА про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської ОДА "Про звільнення ОСОБА_1 " від 1 липня 2021 року № 103-ос, "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос" від 28 липня 2021 року № 127-ос, "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос (зі змінами)" від 5 серпня 2021 року № 131-ос, "Про внесення змін до наказу керівника апарату обласної державної адміністрації від 1 липня 2021 року № 103-ос" від 2 листопада 2021 року № 171-ос.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника регіонального відділу адміністрування Державного реєстру виборців управління інформаційних технологій та адміністрування апарату Волинської ОДА з 3 листопада 2021 року.
Стягнуто з Волинської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 62 442,06 грн ( шістдесят дві тисячі чотириста сорок дві гривні 06 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника регіонального відділу адміністрування Державного реєстру виборців управління інформаційних технологій та адміністрування апарату Волинської ОДА та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7050 грн (сім тисяч п'ятдесят гривень) звернуто до негайного виконання.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 травня 2023 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій підлягає перегляду в касаційному порядку.
А саме відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника регіонального відділу адміністрування Державного реєстру виборців управління інформаційних технологій та адміністрування апарату Волинської обласної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, позивач відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, оскаржуючи судове рішення, у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач довів наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.
У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
На обґрунтування наведеної підстави оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, скаржник зазначає, що станом на момент подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 1 частини першої та частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби" від 23 лютого 2021 року № 1285-ІХ.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки стосовно застосування вказаних норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 10 листопада 2022 року у справі №640/24023/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 140/9066/21, від 5 квітня 2023 року у справі № 640/12871/21.
У цілому, доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою обставин справи, що суперечить правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на сформовану сталу практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, 329, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі №140/14815/21 за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова