25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 620/3811/22
адміністративне провадження № К/990/12409/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №620/3811/22
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чепурної Наталії Вікторівни
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року, постановлену у складі судді Житняк Л.О.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді Сорочка Є.О.,Чаку Є.В.),
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії вч НОМЕР_2 , в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення житлової комісії вч НОМЕР_2 від 30.08.2019 №10 в частині відмови у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням;
1.2. зобов'язати відповідача зарахувати позивача до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням при військовій частині НОМЕР_2 у загальній черзі та пільговій першочерговій черзі з 30.08.2019.
2. 24 листопада 2022 року ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії вч НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
3. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення з позовом до суду з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 340/4117/20, щодо застосування саме місячного строку для звернення до суду в подібних правовідносинах.
ІІ. Касаційне оскарження
4. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 07 квітня 2023 року.
5. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
6. На обґрунтування підстави касаційного оскарження представник позивача зазначає, що ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі №620/3811/22 винесені з порушенням норм процесуального права, а саме статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. На переконання представника позивача звернення з позовом, зокрема, про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням має здійснюватися за загальним правилом, яким передбачено шестимісячний строк звернення до суду, визначений пунктом 1 частини другої статті 122 КАС України.
8. 19 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у зв'язку з доведенням наявності підстав касаційного оскарження та обставин, які свідчать, що наведені скаржником аргументи потребують перевірки та вивчення матеріалів справи.
9. Верховним Судом витребувано справу №620/3811/22 з Чернігівського окружного адміністративного суду.
10. 04 травня 2023 року справа №620/3811/22 надійшла до Верховного Суду.
11. 09 травня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії військової частини НОМЕР_2 на касаційну скаргу представника позивача, у якому відповідач, посилаючись на її необґрунтованість, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
15. Згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
16. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
20. За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
21. Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
ІV. Позиція Верховного Суду
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
23. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, оскільки 08.12.2021 відповідач листом повідомив позивача про розгляд його рапорту та прийняття рішення, оформленого протоколом від 30.08.2019 №10, яке позивач отримав в січні 2022 року, тому місячний строк звернення до суду сплив у лютому 2022 року, а з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 01.06.2022.
24. За висновком судів попередніх інстанцій позивач пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений КАС України, про застосування якого зроблено висновок у постанові Верховного Суду у справі № 340/4117/20.
25. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з наступного.
26. Спір щодо оскарження відмови у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням, є справою з приводу проходження публічної служби, до якої відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України належить військова служба.
27. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 (постанова від 11 лютого 2021 року) сформулював висновки про те, що строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
28. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
29. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
30. На підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
31. Верховний Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
32. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
33. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
34. Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
35. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
36. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
37. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
38. Звертаючись до суду із цією позовною заявою позивач також заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням причин поважності такого пропуску та просив суд його поновити.
39. 18 липня 2022 року ухвалою Чернігівського окружний адміністративний суд поновив строк звернення до суду та відкрив провадження у цій справі.
40. У відзиві на позовну заяву, військова частина НОМЕР_1 заперечувала щодо зазначених позивачем підстав для поновлення йому строків звернення до суду.
41. Крім того, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропущеного строку.
42. Суд наголошує, що у разі подання клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
43. Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
44. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
45. Проте суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, не надали оцінку заяві позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та наявності ухвали суду про поновлення цього строку. Суди попередніх інстанцій не досліджували, чи дійсно у позивача були об'єктивно непереборні, істотні перешкоди звернутися за захистом своїх порушених прав більш, ніж через місяць після отримання відповіді відповідача щодо розгляду його рапорту. Відповідно, поважність причин пропуску строку звернення з позовом судами не проаналізовано і не досліджено.
46. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає передчасними висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.
47. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
48. Таким чином, оскільки при прийнятті ухвали судом першої інстанції та постанови судом апеляційної інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, а саме: поважність причин пропущення строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом, що має значення для правильного вирішення справи, тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Чепурної Наталії Вікторівни підлягає задоволенню, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
49. З огляду на те, що в касаційній скарзі представник позивача вважає строк звернення до суду не пропущеним та просить скасувати оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції саме з цих мотивів, Верховний Суд вважає такі доводи передчасними, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково відповідно до мотивів, викладених в цій постанові.
50. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чепурної Наталії Вікторівни задовольнити частково.
2. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська