25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 420/11126/22
адміністративне провадження № К/990/17121/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пижик Володимир Васильович, на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі №420/11126/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом, у якому просила:
визнати протиправними дії Одеської обласної прокуратури щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , у період з 01 квітня 2021 року по 28 липня 2022 року;
зобов'язати Одеську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2021 року по 28 липня 2022 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Одеської обласної прокуратури щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , у період з 01 квітня 2021 року по 28 липня 2022 року. Зобов'язано Одеську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2021 року по 28 липня 2022 року в сумі 50405,60 грн (п'ятдесят тисяч чотириста п'ять гривень шістдесят копійок).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі №420/11126/22 змінено. В абзаці третьому резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі №420/11126/22 - слова та цифри «у розмірі 50405,60 (п'ятдесят тисяч чотириста п'ять гривень шістдесят копійок)», замінено словами та цифрами «в розмірі 21473,08 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят три) гривень 08 копійок». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року по справі № 420/11126/22 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пижик В.В., звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 08 травня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування статті 117 КЗпП, викладені у постановах від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, від 23 грудня 2020 року у справі №825/1732/17, від 23 грудня 2020 року у справі №807/1525/16, від 20 січня 2021 року у справі №200/4185/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №160/13220/19, від 22 липня 2021 року у справі №200/5764/20-а, від 28 грудня 2022 року у справі №560/13427/21.
Суд наголошує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов між собою.
Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник лише зазначив про постанови Верховного Суду, проте не обґрунтував в чому саме полягає неправильне застосування судом попередньої інстанції цієї норми та не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у перелічених скаржником справах.
На зазначені недоліки касаційної скарги уже зверталася увага скаржника в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року. Повторно подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в зазначеній ухвалі.
Отже, скаржник так і не навів належних обґрунтувань і доводів необхідності відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в контексті наведених вище вимог.
Серед іншого, у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду попередньої інстанції з підстав порушення норм матеріального права.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пижик Володимир Васильович, на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі №420/11126/22 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська