25 травня 2023 року
м. Київ
справа №420/18967/22
адміністративне провадження № К/990/16668/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №420/18967/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДМС України в Одеській області), в якому просила:
- визнати протиправним рішення ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови у реєстрації заяви про визнання особи без громадянства у ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області прийняти у неї заяву щодо визнання особою без громадянства та видати довідку про звернення її за визнанням особою без громадянства.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління ДМС України в Одеській області щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання її особою без громадянства;
- зобов'язано Головне управління ДМС України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо визнання її особою без громадянства та вирішити питання щодо наявності підстав для прийняття та реєстрації цієї заяви;
- у решті позову відмовлено.
08 травня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №420/18967/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень випливає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з перебуванням особи без громадянства на території України.
У розумінні пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.
На обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження у справі незначної складності скаржник посилається на підпункт "а", "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у зв'язку з тим, що зазначена справа станом на 05.04.2023 є єдиною в цій категорії та містить новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, які потребують відповіді касаційного суду, на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для ГУ ДМС в Одеській області у зв'язку з тим, що зазначене судове рішення зобов'язує суб'єкта владних повноважень діяти всупереч вимогам чинного законодавства. Окрім цього, заявник уважає, що спірні правовідносини є винятковими та без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків, а саме: розгляду заяви позивача без законних на те підстав.
Значний суспільний інтерес, за твердженням скаржника, обумовлений відсутністю єдиної правової позиції судів різних інстанцій, що в подальшому призведе до наявності заінтересованості необмежної кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з скаржника з прийнятим судами попередніх інстанцій рішенням. Водночас у касаційній скарзі не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.
Суд зауважує, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Про виняткове значення справи для її учасника, який подав касаційну скаргу, можна стверджувати в умовах, коли залишення в силі незаконного судового рішення може спричинити непоправну шкоду правам чи охоронюваним законом інтересам цієї особи. Проте справа, яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо виявлено після апеляційного розгляду справи неоднакове застосування судом апеляційної інстанції одного й того ж положення закону.
Отже, допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Водночас заявником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливих вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №420/18967/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко