24 травня 2023 року
м. Київ
справа №120/844/23
адміністративне провадження № К/990/16113/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 120/844/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), у якому (з уточненням позовних вимог від 10.02.2023) просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 16.10.2014 №44446966 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні НОМЕР_1, які полягають у визначенні розміру мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.12.2022 у виконавчому провадженні НОМЕР_1;
- зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження НОМЕР_1.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено:
- визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 16.10.2014 № 44446966 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні НОМЕР_1, які полягають у визначенні розміру мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.12.2022 у виконавчому провадженні НОМЕР_1;
- зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження НОМЕР_1.
03 травня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 120/844/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу дій органу державної виконавчої служби.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається виключно на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також незастосування правових висновків Верховного Суду.
При цьому заявник не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги, а також не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізіції, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.
Крім того, посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, скаржником не обґрунтовано, що правовідносини у цих справах є подібними, тобто має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин.
Отже, перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом установлено, що зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 120/844/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко