25 травня 2023 року
м. Київ
справа №240/23026/22
адміністративне провадження №К/990/16455/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №240/23026/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 26.07.2022 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача з 26.07.2022 нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених на 01 січня календарного року щомісяця.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 26.07.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції, яка була чинна до 01.01.2015.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 03.08.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На адресу Верховного Суду 08.05.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (направлена поштовим зв'язком 03.05.2023), в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Разом із касаційною скаргою позивач подав клопотання, де просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на несвоєчасне (25.04.2023) отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (на підтвердження чого додано конверт із трек-номером).
Відповідно до частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)., учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
У касаційній скарзі скаржник також стверджує про те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга подана на судове рішення, яке може бути оскаржене згідно із частиною 1 статті 328 КАС України.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).
Зокрема скаржник стверджує про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржувану постанову без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.03.2020, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023.
Пунктом 1 частини 5 статті 291 КАС України встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку, зокрема у випадку, якщо суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті, питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №240/23026/22.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №240/23026/22.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №240/23026/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити необхідність додання до відзиву доказів надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду матеріали справи №240/23026/22.
Копію ухвали суду разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
О.П. Стародуб