24 травня 2023 року Справа № 280/1939/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» до Запорізької митниці про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
30 березня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112070/2023/000001/1 від 03.01.2023;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2023/000004 від 03.01.2023, прийняту відповідачем.
Ухвалою суду від 03.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що між ПрАТ «Запоріжвогнетрив» та компанією Independent Mineral Distributors (Proprietary) Limited, Південна Африка, укладено зовнішньоекономічний договір - Контракт №303/2021/787 від 04.10.2021 на поставку сировини для виготовлення вогнетривких виробів.
Відповідно до п.2.1 Контракту номенклатура, вартість та кількість ресурсів визначаються у специфікаціях до Контракту.
Згідно пункту 4.1 Контракту, поставка Ресурсів здійснюється за цінами, що визначені згідно умов поставки, зазначені в Специфікаціях і включають всі податки, збори, інші обов'язкові платежі, митні витрати, мита, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з доставкою Ресурсів.
Додатком №3 від 20.06.2022 до Контракту №303/2021/787 від 04.10.2021 сторонами узгоджено Специфікацію №3 до Контракту, пунктом 1 якої передбачено, що Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує наступні ресурси:
природний лускатий графіт FG +194 у кількості 20,0 тон, ціною за одиницю (тону) розраховану як 1040 + Х дол.США (де Х - це вартість фрахту і страхування, яку Постачальник погоджує з Покупцем за протоколом цінового договору), загальною вартістю 22700,00 дол.США;
природний лускатий графіт FG +894 у кількості 20,0 тон, ціною за одиницю (тону) розраховану як 1130 + Х дол.США (де Х - це вартість фрахту і страхування, яку Постачальник погоджує з Покупцем за протоколом цінового договору), загальною вартістю 24500,00 дол.США.
Згідно пункту 2 Додатку №3 до Контракту, Ресурси поставляються на умовах поставки CIF - порт Константа (Румунія).
На виконання Додатку №3 до Контракту, сторони погодили Протокол погодження цін №1 від 22.09.2022 до Додатку №3 від 20.06.2022 до Контракту, згідно пункту 1 якого сторони дійшли згоди щодо обсягу та вартості кошторисних Ресурсів в таких обсягах:
за кількістю 20,0 тон природний лускатний графіт FG+194 ціна за одиницю, на умовах поставки CIF - порт Константа (Румунія), буде 1135,00 дол.США/т, шляхом розрахунку:1040 + Х = 1135 дол.США/т, де Х - 95 дол. США ціна фрахту і страхування, узгоджена сторонами у валюті USD США/т;
за кількістю 20,0 тон природний лускатний графіт FG+894 ціна за одиницю, на умовах поставки CIF - порт Константа (Румунія), буде 1225,00 дол.США/т, шляхом розрахунку:1130 + Х = 1225 дол.США/т, де Х - 95 дол. США ціна фрахту і страхування, узгоджена сторонами у валюті USD США/т.
В подальшому, з метою здійснення митного оформлення вищезазначеного товару 27.12.2022 ПрАТ «Запоріжвогнетрив» подано до Запорізької митниці митну декларацію №22UА112070005761U1, за якою митна вартість товару визначена декларантом (Позивачем) самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 47200,00 дол. США. При цьому, сума митних платежів становила 443 626,18 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару ПрАТ «Запоріжвогнетрив» до митного органу надані наступні документи: Зовнішньоекономічний договір - контракт №ЗОЗ/2021/787 від 04.10.2021, укладений між ПрАТ «Запоріжвогнетрив» та компанією Independent Mineral Distributors (Proprietary) Limited (Південна Африка); Додаток №3 від 20.06.2022 до Контракту №ЗОЗ/2021/787від 04.10.2021; Протокол погодження цін №1 від 22.09.2022 до Додатку №3 від 20.06.2022 до Контракту №ЗОЗ/2021/787від 04.10.2021; Інвойс №13482 від 13.10.2022; Сертифікат якості №Е 13482 - Natural Flake Graphite (+194); Сертифікат якості №Е 13482 - Natural Flake Graphite (+894); Страховий поліс №12663; Коносамент №221663776 від 19.10.2022; Коносамент №4 від 28.11.2022; Транзитна накладна MNR №22ROСТ190000726791 від 18.11.2022; Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 21/3069 від 19.06.2021; Додаток №12 від 02.11.2022 до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №21/3069 від 19.06.2021; Лист ТОВ «Юнайтед Глобал Лоджистік» від 27.11.2022 вих.№24-075; Рахунок-фактура № А008966 від 06.12.2022; Рахунок-фактура № А008966-1 від 06.12.2022; Рахунок-фактура № А008966-2 від 06.12.2022; Автотранспортна накладна № 887005 від 05.12.2022; Автотранспортна накладна № 887063 від 06.12.2022; Лист компанії Independent Mineral Distributors (PTY) LTD (вх.№1041 від 02.11.2022); Довідка ПрАТ «Запоріжвогнетрив» б/н від 22.12.2022; Звернення ПрАТ «Запоріжвогнетрив» вих.№23-1749 від 07.12.2022; Звернення ПрАТ«Запоріжвогнетрив» вих.№23-1750 від 08.12.2022.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1. Згідно п. 7 додатку №3 до контракту №303/2021/787 від 20.06.2022 передбачено 100% оплата при доставці протягом ЗО календарнихдіб з дати прибуття партії товару в порт Констанца (Румунія). Відповідно до коносаменту від 19.10.2022 № 221663776 вантаж прибув 13.11.2022. До митного оформлення платіжні документи не надавались. Відповідно до ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.
2. Відповідно до п.6.3 контракту №303/2021/787 від 20.06.2022 продавець надає зокрема: пакувальний лист та копію митної декларації країни відправлення. Зазначенідокументидо митного оформленняне надавались.
3. Відповідно до ст.53 Митного кодексу України, якщо здійснювалося страхування документами, які підтверджують митну вартість товарів, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Документи, що підтверджують вартість страхування до митного оформлення не надано.
4. Відповідно до рахунка-фактури №АО 8966-2 від 07.12.2022 виставлено рахунок за демерендж судна з 20.11.22 по 30.11.22, але згідно з коносаментом від 19.10.2022 №221663776, вантажприбув 13.11.2022.
5. Відповідно до рахунка- фактури № АО 8966-2 від 07.12.2022 виставлено рахунок за демерендж судна з 20.11.22 по 30.11.22 але коносамент №4 виданий 28.11.2022, тобто вантаж перевантажено на інше судно.
6. Відповідно до рахунка-фактури №АО 8966 від 06.12.2022 включені витрати з організації доставки вантажу Констанца - Рені. Відповідно до додатку №12 до договору на транспортно-експедиторське обслуговування №21/3069 від 19.07.2021 передбачено доставку по маршруту Констанца - Ізмаїл.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МКУ позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
03.01.2023 декларантом для підтвердження заявленої митної вартості додатково надано наступні документи: морська накладна від 19.10.2022 №221663776, пакувальний лист від 13.10.2022 №13482, банківський платіжний документ від 22.12.2022 №757647, виписка з бухгалтерської документації від 28.12.2022 №б/н, копія митної декларації країни відправлення від 10.10.2022 №Е5317, інвойс №5653193119 від 05.12.2022.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112070/2023/000001/1 від 03.01.2023 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2023/000004.
Позивач, не погодився з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Щодо посилань митного органу на такий недолік як те, що позивачем не було до митного оформлення сертифікат якості на товар, який імпортувався, то суд зазначає, що сертифікат якості не є тим документом, який підтверджує правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень ч.1 ст.53 МК України. А тому відсутність сертифікату якості або недоліки у його оформленні не можуть бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження.
Стосовно встановленого недоліку «Згідно п.7 додатку №3 до контракту №303/2021/787 від 20.06.2022 передбачено 100% оплата при доставці протягом 30 календарних діб з дати прибуття партії товару в порт Констанца (Румунія). Відповідно до коносаменту від 19.10.2022 №221663776 вантаж прибув 13.11.2022. До митного оформлення платіжні документи не надавались. Відповідно до ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено», суд зазначає наступне.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем до митного органу додатково було подано копію платіжної інструкції в іноземній валюті №757647, яка підтверджує оплату за поставлений товар на суму 47200,00 доларів США.
Щодо того, що дата додатково наданого платіжного доручення від 22.12.2022 №757647 має іншу дату, то суд зазначає, що зазначена обставина не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки така обставина не впливає на заявлену митну вартість товару. Більш того, з пояснень позивача встановлено, що дата 27.12.2022 є датою фактичної оплати за поставлений товар.
Щодо виявленого недоліку «відповідно до п.6.3 контракту №303/2021/787 від 20.06.2022 продавець надає зокрема: пакувальний лист та копію митної декларації країни відправлення. Зазначені документи до митного оформлення не надавались», суд зазначає, що подання таких документів не є обов'язковим для підтвердження заявленої митної вартості, а тому відсутність таких документів не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Стосовно зазначення митним органом про те, що «Відповідно до ст.53 Митного кодексу України, якщо здійснювалося страхування документами, які підтверджують митну вартість товарів, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Документи, що підтверджують вартість страхування до митного оформлення не надано», суд зазначає, що митному органу були надано вичерпні документи та пояснення, які підтверджують вартість страхування товару, для цілей визначення митної вартості, на кожному етапі поставки товару.
Щодо виявлених недоліків «Відповідно до рахунка- фактури № АО 8966-2 від 07.12.2022 виставлено рахунок за демерендж судна з 20.11.22 по 30.11.22, але згідно з коносаментом від 19.10.2022 № 221663776, вантаж прибув 13.11.2022» та «Відповідно до рахунка-фактури №АО 8966-2 від 07.12.2022 виставлено рахунок за демерендж судна з 20.11.22 по 30.11.22 але коносамент №4 виданий 28.11.2022, тобто вантаж перевантажено на інше судно», суд зазнає наступне.
Так, в ході митного оформлення товару позивачем до митного органу надавались пояснення, в яких зазначено, що «…демередж стягується з контейнерів, а не з судна. Згідно з коносаментом від 19.10.2022 №221663776 вантаж прибув 13.11.2022 до порту Констанца, Румунія. Лінією надано 7 вільних днів від демереджу, з 13.11.2022 до 19.11.2022 включно. Відповідно до рахунка-фактури №А008966-2 від 07.12.2022 демередж нарахований з 20.11.2022 по 30.11.2022. Водночас, річний коносамент № 4 датований 28.11.2022 - датою підходу судна BOLERO до порту Констанца. Через затримку під час вантажно-розвантажувальних робіт, контейнери MRKU8746290, TRHU768105 були навантажені на судно 30.11.2022 і цього дня судно вийшло з порту…».
Митним органом належним чином надані пояснення враховано не було, як і не встановлено фактів того, що зазначені обставини вплинули на правильність визначення митної вартості товару.
Стосовно встановленого недоліку «Відповідно до рахунка- фактури № АО 8966 від 06.12.2022 включені витрати з організації доставки вантажу Констанца - Рені. Відповідно до додатку № 12 до договору на транспортно-експедиторське обслуговування №21/3069 від 19.07.2021 передбачено доставку по маршруту Констанца - Ізмаїл», суд зазначає, що декларантом митному органу були надані пояснення щодо зазначеної обставини та вказано, що порт доставки в Україні Ізмаїл був вимушено змінений на Рені через закриття сервісу лінією Maersk (лист №12-01 від 28.12.2022), що не вплинуло на вартість транспортування.
Доказів на підтвердження того, що зазначені обставини вплинули на вартість транспортування товару митним органом не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» (69106, м.Запоріжжя, Північне шосе/вул.Теплична, буд.22 «Б»/1, код ЄДРПОУ 00191885) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112070/2023/000001/1 від 03.01.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112070/2023/000004 від 03.01.2023, прийняту Запорізькою митницею.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» судовий збір в розмірі 4292,40 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова