Справа № 357/1570/23
Провадження № 2/357/1014/23
іменем України
22 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на наступні обставини.
Вона та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали в Республіці Узбекистан однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
У період спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила доньку ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , де матір'ю дитини зазначена ОСОБА_1 , а батьком ОСОБА_2 .
Її донька народилась в Узбекистані в м. Карші Кашкадар'їнської області, де проживала з матір'ю та батьком два роки, а в 2017 році вся сім'я переїхала жити в Україну.
02.06.2022 року суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було винесено рішення, яким визначено місце проживання її доньки ОСОБА_4 разом з нею.
Станом на день звернення до суду вона та донька проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . Всі встановленні в законодавстві обов'язки по вихованню доньки на даний час вона виконує самостійно.
З відповідачем вони не досягли жодних домовленостей щодо того, в який спосіб останній буде виконувати свій матеріальний обов'язок перед донько та відповідно, який розмір аліментів сплачуватиме на її утримання.
Донька потребує значних витрат для забезпечення належного рівня життя, зокрема, витрат на одяг, харчування, медичний догляд, шкільне знаряддя, а також для забезпеченя належного рівня освіти. Проте, вона не має можливості самостійно утримувати доньку та потребує гарантії в тому, що відповідач в майбутньому не припинить перерахунок грошових коштів на утримання доньки, користуючись особистими чи іншими мотивами.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення донькою повноліття (а.с. 1-2).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2023 року (а.с. 23) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані останньому для розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлено позов до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
10 лютого 2023 року судом здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача (а.с. 27).
На адресу суду надійшла відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача (а.с. 28).
Згідно отриманої інформації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 27 грудня 2002 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 28).
Ухвалою судді від 22 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін на 10 квітня 2023 року о 10 год. 30 хв. (а.с. 29-30).
10 квітня 2023 року судове засідання по справі, в зв'язку з неявкою відповідача, відомості про належне сповіщення якого відсутні в матеріалах справи, було відкладено до 22 травня 2023 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, в матеріалах справи наявна заява представника позивача - адвоката Звади О.А., яка діє на підставі довіреності, отримана та зареєстрована канцелярією суду 10 квітня2023 року за вх. № 15526, в якійостанняпросила справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів розглядати без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 32).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого убачається, що 17 квітня 2023 року ОСОБА_2 особисто отримав судову повістку про слухання справи, яке відбудеться в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області о 10 годині 00 хвилин 22 травня 2023 року (а.с. 36)
Окрім того, на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого убачається, що відповідач ОСОБА_2 копію ухвали судді про відкриття провадження від 22 березня 2023 року та позовну заяву з додатками отримав особисто 14 квітня 2023 року (а.с. 35).
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасникам справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Тобто, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України, судом відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи та завчасно.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 43 ЦПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.
22 травня 2023 року судом було ухвалено проводити розгляд справи в заочному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів, підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з ОСОБА_2 проживали в Республіці Узбекистан однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін від сумісного проживання народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , де матір'ю дитини зазначена ОСОБА_1 , а батьком ОСОБА_2 ( а. с. 4,5 ).
Дитина ОСОБА_4 народилася в Узбекистані в місті Карші Кашкадар'їнської області.
Встановлено, що в 2017 році сім'я переїхала жити в Україну.
З наявної у матеріалах справи довідки № 15-2-03/1657 про реєстрацію місця проживання особи від 17 лютого 2022 року убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
З Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/000307361 від 12 січня 2023 року убачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
З огляду на викладене, позивач ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровані за однією адресою.
Крім того, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( а. с. 9-21 ).
Вказане судове рішення набрало законної сили 05.07.2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки, відповідач не надає матеріальної допомоги малолітній донці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , то позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положення ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище дитини та матері, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 лютого 2023 року і до досягнення нею повноліття.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З 1 січня 2023 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» ставки судового збору змінюються.
Як визначено у Законі, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат, а позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 1073 грн. 60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Одночасно, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 179, ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 133, 141, 211, 247, 263, 265, 273, 274, 280-289, 353, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства», ст. 51 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенцією ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Карші Республіка Узбекистан, РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 від 04.03.2019 року, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 лютого 2023 року до досягнення нею повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір на користь держави в сумі 1073 гривні 60 копійок (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 від 04.03.2019 року);
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Повне судове заочне рішення складено 22 травня 2023 року.
Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов