17 травня 2023 року Справа № 915/438/22
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства «Санта - Петрівка» б/н від 05.05.2023 про розстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.159; ідент.код 05410263; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3; адреса ел.пошти представника - Іноземцева Є.С.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: Дочірнього підприємства «Санта - Петрівка» (57135, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Петрівка, вул.Леніна, буд.38; ідент.код 32614806; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4; адреса ел.пошти представника - Бессчастної А.В.: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
про: стягнення 972469,91 грн,-
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2023, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 24.04.2023, у даній справі задоволено вимоги позивача, стягнуто з Дочірнього підприємства «Санта - Петрівка» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» 764203,68 грн основного боргу, 134887,18 грн пені, 8809,28 грн - 3% річних, 64569,77 грн інфляційних втрат та 14587,05 грн судового збору.
08.05.2023 судом видано відповідний наказ.
Дочірнє підприємство «Санта - Петрівка» звернулось до суду з заявою, в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду від 03.04.2023 у даній справі строком на один рік рівними частинами.
Ухвалою суду від 08.05.2023 розгляд заяви призначено на 17.05.2023.
В обґрунтування заяви боржник посилається на наступне:
- починаючи з 24 лютого 2022 року в зв'язку з початком бойових дій підприємство відповідача було змушено зупинити виробничу діяльність через наявність небезпеки для робітників та через від'їзд робітників з постійних місць проживання;
- фактична відсутність виробничої діяльності протягом майже року унеможливила своєчасне здійснення розрахунків за спожиті товари і послуги, а також обов'язкових платежів;
- причиною скрутного фінансового стану ДП «Санта - Петрівка» є виключно обставини непереборної дії, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації проти України, які унеможливили нормальну діяльність підприємства та призвели до виникнення заборгованості. До початку бойових дій підприємство належним чином виконувало наявні зобов'язання та після припинення бойових дій ДП «Санта - Петрівка» належним чином сплачує позивачу поточні платежі за послуги з розподілу природного газу;
- необхідною умовою і єдиним способом відновлення можливості здійснення розрахунків є відновлення виробничої діяльності ДП «Санта - Петрівка». На цей час підприємство здійснює необхідні заходи і починає випуск та реалізацію продукції (будівельні матеріали). Проте, для нормалізації фінансового стану та акумуляції коштів, за рахунок яких можливо здійснення погашення заборгованості, необхідний певний час;
- у випадку стягнення заборгованості за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2023 по даній справі в примусовому порядку та накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ДП «Санта - Петрівка», відновлення діяльності підприємства буде значно утруднено або навіть унеможливлено, що, в свою чергу, призведе до фінансової неспроможності підприємства та позбавлення робочих місць робітників підприємства, та призведе до зменшення надходжень до бюджету. При цьому припинення виробництва через фінансову неспроможність не дозволить ДП «Санта - Петрівка» виконати і рішення суду від 03.04.2023 по даній справі;
- крім заборгованості перед позивачем ДП «Санта - Петрівка» має також заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по найманим працівникам в сумі 709853,26 грн, у зв'язку з чим ДП «Санта - Петрівка» змушено вишукувати можливість не тільки виконання рішення суду по даній справі, але й погашення заборгованості з обов'язкових платежів;
Стягувач у письмових запереченнях від 16.05.2023 заперечує проти задоволення такої заяви боржника, посилаючись на наступне:
- питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі;
- в обґрунтування необхідності відстрочення виконання судового рішення боржник зазначає про неможливість виконання рішення суду лише у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. Сам по собі складний фінансовий стан відповідача не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення виконання рішення суду, адже її наявність (відсутність) залежить, зокрема від власної діяльності суб'єкта господарювання - заявника;
- до цього часу боржником заборгованість за рішенням суду навіть частково не погашалася;
- наданий акт звірки, на якій посилається відповідач, свідчить про оплату останнім за природний газ за договором укладеним із постачальником природного газу, а тому такий акт немає жодного відношення до заборгованості з розподілу природного газу;
- тривале невиконання остаточного судового рішення може призвести і до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання 17.05.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
У судовому засіданні 17.05.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За приписами ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції («Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
Під час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі судом прийнято до уваги ступінь вини боржника у виникненні спору.
Так, судом встановлено, що сума спірної заборгованості виникла за період з березня по червень 2022 року.
24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на сьогоднішній день.
З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії велися на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Судом приймається до уваги, що боржник знаходиться на території Веснянської сільської територіальної громади, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (із змінами) внесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Боржник вказує, що починаючи з 24 лютого 2022 року в зв'язку з початком бойових дій підприємство відповідача було змушено зупинити виробничу діяльність через наявність небезпеки для його робітників та через від'їзд робітників з постійних місць проживання.
Зупинення роботи підприємства боржника підтверджується, зокрема, і наказом по ДП «Санта - Петрівка» №01/04-ОС від 01.04.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками».
Крім того, судом приймається до уваги, що крім заборгованості перед АТ «Миколаївгаз» боржник має також заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по найманим працівникам в сумі 709853,26 грн, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №1400-0504-8/26647 від 24.04.2023.
З викладеного вбачається, що причиною скрутного фінансового стану ДП «Санта - Петрівка» та неможливістю виконати договірні зобов'язання перед АТ «Миколаївгаз» є дыйсно обставини непереборної дії, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації проти України, які унеможливили нормальну діяльність підприємства та призвели до виникнення спірної суми заборгованості саме у період з березня по червень 2022 року.
До того ж, судом враховано, що стягувач не спростовує доводів боржника стосовно того, що до початку бойових дій ДП «Санта - Петрівка» належним чином виконувало договірні зобов'язання перед АТ «Миколаївгаз».
Судом при розгляді заяви також враховано, що відповідач визнає наявність обов'язку виконання рішення по даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання.
Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає від свого обов'язку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України боржник був змушений зупинити виробничу діяльність через наявність небезпеки для його робітників та через від'їзд робітників з постійних місць проживання, не має можливості виконати рішення суду негайно.
При розгляді заяви судом також взято до уваги, що позивачем не спростовано доводів відповідача та не надано суду жодних доказів того, що його фінансовий стан є гіршим за фінансовий стан відповідача.
Крым того, стягувачем не надано жодних доказів, які підтверджують понесенням ним збитків у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором. Нараховані позивачем та стягнуті на його користь за рішенням суду збитки від інфляції, 3% річних та сума пені, на думку суду, частково компенсують останньому його можливі збитки.
За вказаних обставин, вжиття на даний час державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи боржника, утруднить або навіть унеможливить відновлення його виробничої діяльності з випуску та реалізації продукції (будівельних матеріалів), та виконання в подальшому договірних зобов'язань в тому числі і перед стягувачем.
Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Судом враховано, що за приписами ст.331 ГПК України, розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані боржником в обґрунтування своєї позиції, врахувавши інтереси обох сторін, суд вважає, що фінансовий стан боржника, відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед стягувачем та наявність реальної можливості виконати рішення суду у період відновлення виробничої діяльності боржника, надають суду достатньо підстав для задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду від 03.04.2023 у даній справі на 11 місяців рівними частинами починаючи з травня 2023 року.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 25.05.2023 у зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. на навчанні з 22.05.2023 по 24.05.2023.
Керуючись ст.ст.202, 234, 235, 331 ГПК України, суд,-
1. Заяву Дочірнього підприємства «Санта - Петрівка» б/н від 05.05.2023 про розстрочення виконання рішення суду, - задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2023 у справі №915/438/22 наступним чином:
- до 31.05.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 30.06.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 31.07.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 31.08.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 30.09.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 31.10.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 30.11.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 31.12.2023 на суму 89732,45 грн;
- до 31.01.2024 на суму 89732,45 грн;
- до 29.02.2024 на суму 89732,45 грн;
- до 31.03.2024 на суму 89732,46 грн.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписано суддею 25.05.2023.
Суддя М.В.Мавродієва