ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2023Справа № 910/2427/23
За позовомПриватного підприємства "САНТА-УКРАЇНА"
доФізичної особи-підприємця Лесючевського Валерія Володимировича
простягнення 236 160,00 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Приватне підприємство "Санта-Україна" (далі також - позивач, ПП "САНТА-УКРАЇНА") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лесючевського Валерія Володимировича (далі також - відповідач, ФОП Лесючевський В.В.) про стягнення заборгованості в розмірі 236 160, 00 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № ПП-20/19 від 19.09.2020.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/2427/23, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду про відкриття від 22.02.2023 була надіслана за адресою відповідача, яка міститься у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала від 22.02.2023 у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2023.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.09.2020 між Приватним підприємством "Санта-Україна" (як постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Лесючевським Валерієм Володимировичем (як покупцем) було укладено договір поставки № ПП-20/19 (далі також - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати товар покупцю, а покупець зобов'язується приймати цей товар та здійснювати його оплату, на умовах та в порядку, викладеними в цьому договорі. Найменування та асортимент товару передбачається в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору. Кількість товару передбачається в накладних, що додаються до даного договору.
Відповідно до п.п. 4.1.,4.2. договору, ціна товару передбачається в накладних, що додаються до даного договору. Загальна вартість цього договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього договору.
У розділі 5 договору сторони погодили, що усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару, отриманого по накладним, протягом 21 календарного дня з дати отримання товару. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті зараховується на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з п.п. 8.1.,8.2. договору, даний договір діє з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2021. Термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у випадку, коли жодна зі сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення терміну дії.
Як вбачається із доводів позивача, на виконання умов договору він поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 236 160,00 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, згідно з твердженнями позивача, що відповідач всупереч вимог договору не розрахувався за поставлений товар внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві доводів не спростував.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № ПП-20/19 від 19.09.2020, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підтвердження заявленого позову та факту поставки товару позивачем долучено до справи копії видаткових накладних:
- № 10846 від 03.02.2022 на суму 32 832,00 грн;
- № 11948 від 08.02.2022 на суму 32 832, 00 грн;
- № 13419 від 11.02.2022 на суму 41 760,00 грн;
- № 15178 від 16.02.2022 на суму 128 736,00 грн.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.
Зважаючи на положення п. 5.2. договору, строк оплати за поставлений товар настав.
Наявність обов'язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 236 160,00 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів оплати товару на вказану суму, у зв'язку з чим позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність порушення зобов'язань за договором поставки.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного підприємства "САНТА-УКРАЇНА" задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лесючевського Валерія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "САНТА-УКРАЇНА" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 30634862) заборгованість в розмірі 236 160,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 542,41 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2023 року.
Суддя Ю.О.Підченко