ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2023Справа № 910/4416/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН»
про стягнення 14 614,32 грн,
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення 14 614,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо полісу № ЕР211455167 та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 24.03.2023 була отримана позивачем 05.04.2023, а відповідачем - 03.04.2023.
03.04.2023 через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли відомості з ЄЦБД МТСБУ.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив:
12.09.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № CLAU-26698 (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Lexus RX300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2021. Вигодонабувачем за Договором є ОСОБА_2 .
Відповідно до Спеціальної частини Договору строк його дії з 00:00 годин 17.09.2022 року до 23:59 годин 16.09.2023.
Умовами вказаного Договору до страхових випадків віднесено пошкодження авто внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (безумовна франшиза - 0% від страхової суми).
09.10.2022 о 11:40 год. у м. Києві по вул. Г.Андрющенка, 4-Д (у дворі будинку), водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Нісан», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_3 порушив п.10.9 ПДР України та вчинив правопорушення , передбачене ст.124 КУпАП.
Дана обставина також підтверджується копією наданої Довідки НПУ № 3022292562361888 про ДТП від 09.10.2022.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2022 у справі № 761/23135/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , застрахована за полісом загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР211455167 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ЕТАЛОН» відповідно до відповіді від МТСБУ.
09.10.2022 було складено Акт огляду транспортного засобу, в якому було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.
12.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Еліт» було виставлено рахунок № ЕЛюС-0018265 на оплату послуг з ремонту автомобіля в розмірі 14614,32 грн з ПДВ.
13.10.2022 до позивача звернулася ОСОБА_2 з Заявою про виплату страхового відшкодування № 15/04/9/1/3874-22.
Згідно зі Звітом №01-12/10 від 12.10.2022 про оцінку КТЗ коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Lexus RX300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дорівняє 0,0%, а вартість відновлювального ремонту становить 16 740,72 грн.
19.10.2022 було складено страховий акт № 14383 про виплату страхового відшкодування у розмірі 14 614,32 грн.
21.10.2022 позивач на підставі Заяви про виплату страхового відшкодування і страхового акту № 14383 від 19.10.2022, виходячи з рахунку № ЕЛюС-0018265 від 12.10.2022, враховуючи дані Звіту про оцінку КТ3 01-12/10, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 14 614,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2941 від 21.10.2022.
На підтвердження розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , надано акт виконаних робіт № ЕЛюСА-010646 від 03.11.22 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Еліт» на загальну суму 14 614,32 грн з ПДВ.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 15/04/8/2/1191-22 від 04.11.2022, яка була отримана останнім 10.11.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією роздруківки з офіційного сайту «Укрпошта» за трекінгом № 0319408858093.
Заява відповідачем залишена без відповіді.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з виплатою ним страхового відшкодування страхувальнику, як потерпілій у ДТП особі на підставі Договору, до нього в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідача як страховика особи, винної у вчиненні ДТП, у зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 14 614,32 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання зобов'язань за Договором страхування, було виплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 14 614,32 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2941 від 21.10.2022 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло пошкодження автомобіля марки «Lexus RX300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_3 .
Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 09.10.2022, суду не надано.
Отже, оскільки на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Nissan», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ЕТАЛОН», відповідно до полісу № ЕР211455167 загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Тобто позивач отримав право вимагати від відповідача виплати страхового відшкодування за полісом № ЕР211455167 на умовах, в порядку та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом № ЕР211455167 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн., франшиза - 0 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Lexus RX300», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виплату Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування» страхового відшкодування в розмірі 14 614,32 грн, у зв'язку з чим до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № ЕР211455167 розміри лімітів відповідальності (160 000,00 грн.) та франшизи (0 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14 614,32 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 74-77, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (03057, місто Київ, вул. ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 33-Б, 2 ПІД'ЇЗД, код 20080515) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування» (08131, Київська обл., Бучанський (Києво-Святошинський) р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. ВЕЛИКА КІЛЬЦЕВА, буд 56, код 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 14 614 (чотирнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн 32 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.05.2023.
Суддя О.Г. Удалова